Люди роблять заяви.
Люди роблять гучні заяви.
Люди навіть наважуються на те, щоб називати конкретні імена тих, хто за кулісами намагається чинити тиск на державні підприємства, в обхід процедур просовує свої рішення чи своїх людей. Або називають цифри, "уведені" з бюджета.
За останні 2 роки ми бачили дуже багато заяв, а віз і нині там. Більше того, таке враження, що український бюджет перетворився на годівницю для кого завгодно, тільки не для української держави і українських громадян, а економічна політика дедалі більше нагадує щось середнє між класичним олігополістичним капіталізмом XIX ст. і суто теоретичним "анархо-капіталізмом", який зненацька став популярним серед нашого дуже освіченого прошарку населення.
Безумовно, я підтримую заяву Абромавічуса. Я також підтримую форуми Саакашвілі, антикорупційний рух Наливайченка та численні громадські ініціативи, воркшопи, хеппенінги і все інше. Хоча мені особисто вони здаються спробами повторити заяву Зінченка, на цей раз більш пафосно і з політичними дивідендами.
Чим більше такого - тим краще, бо кожен в результаті покаже свою сутність та засвітить реальні бажання і плани.
Але скидок їм робити, чи забувати їх історію до гучних заяв та хеппенінгів я не збираюсь. І вам не рекомендую.
Тимошенко постійно пригадують її інтерв'ю та виступи, які були не місяці тому (ці якраз забувають в секунді, або й зовсім не помічають), а роки й десятиліття тому.
"Якою мірою ви міряли, такою і вам відміряно буде".
ПиСи: помітив в стрічці, що Абромавічус уже мав розмову із Порошенком, той попросив його "подумати щоб залишитись", і той "пішов думати". Але Кононенко - це людина Порошенко. Нуфф сказав.
Іще раз уклінно прошу вибачення перед тими своїми друзями, яких своїм різким скептицизмом щодо цієї заяви розчарував і шокував тим, що виволік деякі "скелети в шафі" сьогоднішнього "героя дня". Я чесно не хотів справити такого ефекту - просто вирішив, що буде незайве нагадати - що не все те золото, що блищить і сяє.