Звонив Микола...
Хлопець, якого я знаю ще з до революційних часів (але в нас цей час був великим)...Минулого літа, він вижив із нереально тяжкими пораненнями в голову під горою Карачун, повернувся після лікування на фронт (минулої осені, десь у цих числах, я його збирала разом з вами), за цей час у нього була ще одна тяжка контузія (під час лікування якої - він проводив вишколи для броварського тербату). Зараз його демобілізували, але він оформляється на контракт, групу в яку він оформляється в складі 93 бригади, називають "смертниками"...
Він позвонив, хоч не звонив уже давно. Він ніколи не жаліється й нічого не просить... А тут позвонив, й втомленим голосом попросив допомоги. Уявіть, він просить для себе й своїх 38 хлопців - ЇЖІ!!!
"Якщо поїмо раз - то добре"...
Крім цього всього в них ще поламалися всі машини. Вони пішки ходять по 20-30 км в одну сторону в штаб, щоб оформляти контракт, через мінні поля...
Короче, я давно не збирала гроші на якісь конкретні потреби... Тому - збираю на їжу, зараз.
Для небайдужих картка приват банку 5168 7554 0731 4455 Шевчук.
Якщо ви хочете самі купити тушонки, гречки, кави, чаю, цигарок, печива, шоколаду, олії - пишіть.
Прийму все в академії. Зі складу я ж з"їхала.