Київська великодня листівка 19-го століття.

Зверніть увагу: у дзвони дзвонять надніпрянець і галичанин.

Великдень! Боже мій великий!

Ще як світ світом, не було

Для нас великодня такого!

Від досвіта шум, гамір, крики,

Мов муравлисько, все село

Людьми кишить. Всі до одного

До церкви пруть. Як перший раз

«Христос воскресе» заспівали,

То всі, мов діти, заридали,

Аж плач той церквою потряс…

Так бачилось, що вік ми ждали,

Аж дотерпілись, достраждали,

Що він воскрес – посеред нас.

І якось так зробилось нам

У душах легко, ясно, тихо,

Що, бачилось, готов був всякий

Цілій землі і небесам

Кричать, співать: минуло лихо!