[показать]

[показать]

Найбільше діставалося господиням, які встигали у

Чистий четвер прибрати в оселі, випрати усю білизну

і ганчір’я, помити-підстригти дітей, напекти пасок,

зробити писанки та ще й висадити розсаду на городі.

Сучасним жінкам, завдяки побутовій техніці, впоратися

із хатньою роботою набагато легше, ніж нашим бабусям, проте не варто перетворювати Великий четвер лише

на день генерального прибирання.

[579x306]

1. Більшість храмів цього дня справляють ранкову і вечірню

служби, під час яких згадується Таємна Вечеря Христа і

апостолів, коли й було самим Ісусом започатковано обряд Євхаристії – Таїнства Святого Причастя. 

Після Таємної Вечері Ісус, виказуючи свою смиренність,

омив ноги своїм учням, що також знайшло відображення в практиці богослужіння – після Літургії архієрей омиває ноги дванадцятьом священнослужителям.

Із цією євангельською подією пов’язують і назву Чистого

четверга, хоча цілий ряд народних традицій має ще дохристиянське коріння.

2. У слов’ян-язичників четвер був днем Перуна-громовержця,

якому приносили жертву на закликання дощу, обливаючи жінок і дівчат водою. 

Наші предки вважали дощ у цей день тижня особливо животворним, а тому саме «після дощику в четвер»

очікували на багатий врожай. 

Крім того, із купанням до схід сонця у четвер пов’язували довголіття ворона.

За легендою, тільки цей птах, який живе триста років,

знає секрет «живої» води, а тому і несе у Чистий четвер на

річку своїх вороненят.

Якщо ж встигнути у цей день помитися раніше за чорного

птаха, «жива» вода надасть сили на цілий рік.

Саме тому у Великий четвер наші предки намагалися

скупатися якомога раніше, а хворі та старенькі, що вірили у прикмету, робили це навіть вночі.

 3. У Чистий четвер уперше підстригали маленьких дітей

(тут варто зазначити, що жінки раніше вкорочували собі

волосся вкрай рідко, адже обрізана коса була ознакою ганьби). 

Зістрижене волосся спалювали у печі, щоб ніхто не міг заподіяти дитині лихого, а воду від купання виливали

під кущі. 

При цьому здавна було відомо, що для лихих намірів відьми

виливали «хвору» воду на перехрестя доріг, тому люди

завжди намагалися оминати роздоріжжя, а надто – у Чистий четвер.

4. Прибиранням домівок у цей день господині займалися

особливо ретельно і слідкували, аби сміття не лишилося

в жодному закутку чи під лавою. 

Випрати до свята намагалися усю білизну і ганчір’я, адже «навіть онуча, і та радіє Великодню». 

Господарі ж наводили лад у дворі, спалюючи усе зайве гілля,

причому вогнище у цей день ніколи не гасили, аби сміття

повністю вигоріло.

5. Уже в чистій хаті господині бралися за приготування

пасок і виготовлення писанок. 

Традиційно наші бабусі це робили саме у Чистий четвер,

адже наступного дня, Страсної п’ятниці, категорично заборонялася будь-яка праця. 

Вимішували тісто і розписували яйця з молитвами і гарним настроєм – інакше паска не вдасться, а писанка вбере в себе недобрі помисли.

Увечері йшли до церкви та намагалися під час молитви бути чистими думками, намірами та помислами.

6. Також цього дня готували у печі особливу четвергову сіль,

потай від усіх тричі рахували гроші

(щоб весь рік не переводились) і нікому нічого не позичали. 

Особливо набожні люди від четверга припиняли вживати

їжу аж до Великодня, а дехто – навіть пити воду. 

Після генерального прибирання у Чистий четвер наші

предки не бралися за віник упродовж шести днів, адже

до Великодня боялися «засмітити око мертвого Ісуса»,

а після Воскресіння Христова ще три дні не можна було

братися до роботи.

7. У Чистий четвер, повертаючись з церкви, усі старалися

не погасити свою свічку. 

Для цього робили спеціальні великодні ліхтарики з

розфарбованого скла.

Червоні, сині та зелені ліхтарики у формі зірки, місяця або

церкви були прикрасою тихої української ночі.

Полум'ям страсної свічки випалювали на стіні будинку хрест. Вірили: якщо зробити такий хрест на воротах будинку,

то нечиста сила не зможе забігти до хати. 

Вважали, що страсна свічка має магічну силу: допомагає

у важку хвилину. 

Її запалювали перед образами, коли вся сім'я була налякана. Запалювали свічку, якщо хтось у сім'ї захворів, а також під час важких пологів.

За матеріалами Вікіпедії, сайту «Вечірній Київ» та MegaSite.In.Ua

Опублікував ІгорСаджениця