На Аскольдовій могилі
21 (8) березня 1918 р. Тривав він 5 годин. Проти 4-тисячного підрозділу Червоної Гвардії під проводом есера Михайла Муравйова виступив загін київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. Не зважаючи на втрати, в бою під Крутами оборонці української державності отримали військову перемогу. Наступ ворога було зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Агресор мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії, і лише після цього продовжувати свій наступ на Київ, не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі. Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір. Сучасників особливо вразило поховання 27 юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і були ними страчені. На похороні у Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».
На фото: похорон Героїв Крут та фото деяких загиблих, що дійшли до наших днів.
![]() |