Та доки ж будете терзати вже
й так розтерзану країну?!.
Ви – люди, про яких сказати:
нема в них в серці батьківщини.
***
Щоб Україну в серці мати,
її потрібно полюбити.
А ви – налякану – займати,
її знесилену – ганьбити.
***
Нещасну в муках розпинати,
та ще й при цьому сльози лити.
Нетлінну душу оскверняти,
її на часточки ділити.
***
І все отак би шматувати
її скалічену,побиту.
Ізвічну святість плюндрувати,
її невинну крівцю пити.
***
Лихих чужинців в поміч звати,
аби стражденную убити.
Та доки ж будете терзати?!
Та доки ж будете гнобити?!
***
Щоб Україну в серці мати,
потрібно нам її любити.
Вона ж не мачуха – а мати,
а ми для неї рідні діти.
Наталка Слободянюк.
11.06.2014. м. Вінниця