|
 [426x56]
Нехай підождуть невідкладні справи.
Я надивлюсь на сонце і на трави.
Наговорюся з добрими людьми.
Не час минає, а минаєм ми.
А ми минаєм... ми минаєм... так-то...
А час -- це тільки відбивання такту.
Тік-так, тік-так... і в цьому вся трагічність.
Час -- не хвилини, час -- віки і вічність.
А день, і ніч, і звечора до рання --
це тільки віхи цього проминання.
Це тільки мить, уривочок, фрагмент.
Остання нота ще бринить в повітрі,--
дивися: Час, великий диригент,
перегортає ноти на пюпітрі.
 [700x393]
[426x56]
Пусть подождут поэмы и октавы.
Я насмотрюсь на солнце и на травы.
Наговорюсь с хорошими людьми.
Не дни уходят, а уходим мы.
Ведь мы уходим... мы уходим... так-то...
А время -- это воссозданье такта.
Тик-так, тик-так... Но суть проблемы в том,
что время -- вечность, а не метроном.
А день и ночь -- короткие мгновенья,
ведущие к уходу и забвенью.
Ничтожные фрагменты, где мажор
сам отступает в этой странной битве.
А Время, -- глянь!, -- великий дирижёр,
листает ноты на своём пюпитре.
 [700x437]
[426x56]
Писанка
|
|
|
|
|
