Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього
Документ 995_155, чинний, поточна редакція — Підписання від 09.12.1948
Джерело: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_155/ed19740125#Text
Офіційний переклад
{Офіційний переклад Конвенції
надісланий листом МЗС
№ 72/14-612-54598 від 22.04.2024}
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього
Дата вчинення:
09.12.1948
Дата підписання українською стороною:
16.12.1949
Дата ратифікації Президіумом Верховної Ради СРСР:
18.03.1954
Дата набрання чинності для України:
13.02.1955
Договірні Сторони,
беручи до уваги, що Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй у своїй резолюції 96 (I) від 11 грудня 1946 року, оголосила геноцид злочином за міжнародним правом, який суперечить духу і цілям Організації Об’єднаних Націй та засуджується цивілізованим світом,
визнаючи, що протягом всієї історії геноцид спричиняв людству великі втрати, і
вважаючи, що задля звільнення людства від такого огидного лиха необхідна міжнародна співпраця,
домовилися про таке:
Стаття I
Договірні Сторони підтверджують, що геноцид, незалежно від того, вчинений він у мирний час чи під час війни, є злочином за міжнародним правом, якому вони зобов’язуються запобігати і за який карати, у разі його вчинення.
Стаття II
У цій Конвенції під геноцидом розуміється будь-яке з наступних діянь, вчинене з наміром знищити, повністю або частково, національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку:
(a) вбивство членів такої групи;
(b) заподіяння серйозних тілесних ушкоджень або психічного розладу членам такої групи;
(c) умисне створення для такої групи умов життя, розрахованих призвести до її повного або часткового фізичного знищення;
(d) впровадження заходів, спрямованих на запобігання дітонародженню в такій групі;
(e) примусове переміщення дітей такої групи до іншої групи.
Стаття III
Наступні діяння є караними:
(a) геноцид;
(b) змова з метою вчинення геноциду;
(c) прямі та публічні заклики до вчинення геноциду;
(d) замах на вчинення геноциду;
(e) співучасть у геноциді.
Стаття IV
Особи, які вчиняють геноцид, або будь-які інші діяння, перелічені в статті III, підлягають покаранню, незалежно від того, чи є вони уповноваженими за конституцією правителями, посадовими або приватними особами.
Стаття V
Договірні Сторони зобов’язуються прийняти, у відповідності до своїх Конституцій, необхідне законодавство задля забезпечення дії положень цієї Конвенції, і зокрема, впровадити дієве покарання для осіб, винних у вчиненні геноциду або будь-яких інших діянь, перелічених у статті III.
Стаття VI
Особи, звинувачені у вчиненні геноциду або будь-яких інших діянь, перелічених у статті III, мають постати перед компетентним судовим органом Держави, на території якої таке діяння було вчинено, або перед таким міжнародним кримінальним судом, який може мати юрисдикцію стосовно Договірних Сторін, що визнали його юрисдикцію.
Стаття VII
Геноцид та інші діяння, перелічені в статті III, не вважаються політичними злочинами задля цілей екстрадиції.
В цих випадках Договірні Сторони зобов’язуються здійснювати екстрадицію відповідно до свого законодавства і чинних договорів.
Стаття VIII
Будь-яка Договірна Сторона може звернутися до уповноважених органів Організації Об’єднаних Націй з вимогою вжити, відповідно до Статуту ООН, таких заходів, яких вони вважають необхідними задля запобігання і припинення актів геноциду або будь-яких інших діянь, перелічених у статті III.
Стаття IX
Спори між Договірними Сторонами стосовно тлумачення, застосування або виконання цієї Конвенції, включно зі спорами щодо відповідальності Держави за геноцид або будь-які інші діяння, перелічені в статті III, передаються на розгляд Міжнародного Суду ООН за вимогою будь-якої із сторін спору.
Стаття X
Ця Конвенція, тексти якої китайською, англійською, французькою, російською та іспанською мовами є рівно автентичними, датується 9 грудня 1948 року.
Стаття XI
Ця Конвенція відкрита для підписання до 31 грудня 1949 року будь-яким Членом Організації Об’єднаних Націй та будь-якою Державою, що не є членом Організації Об’єднаних Націй, якій Генеральна Асамблея направила запрошення підписати Конвенцію.
Ця Конвенція підлягає ратифікації, і ратифікаційні грамоти здаються на зберігання Генеральному Секретарю Організації Об’єднаних Націй.
Після 1 січня 1950 року до цієї Конвенції може приєднатися будь-який Член Організації Об’єднаних Націй та будь-яка Держава, що не є членом Організації Об’єднаних Націй, яка отримала запрошення, про яке зазначено вище.
Документи про приєднання здаються на зберігання Генеральному Секретарю Організації Об’єднаних Націй.
Стаття XII
Будь-яка з Договірних Сторін може в будь-який час, шляхом направлення повідомлення Генеральному Секретарю Організації Об’єднаних Націй, поширити застосування цієї Конвенції на всі або деякі з територій, за зовнішні відносини яких така Договірна Сторона відповідає.
Стаття XIII
У день, коли перші двадцять ратифікаційних грамот та документів про приєднання будуть здані на зберігання, Генеральний Секретар складає про це Протокол, і передає його копії усім Членам Організації Об’єднаних Націй, а також усім Державам, зазначеним у статті XI, що не є членами Організації Об’єднаних Націй.
Ця Конвенція набирає чинності на дев’яностий день з дати здачі на зберігання двадцятої ратифікаційної грамоти або документа про приєднання.
Будь-яка ратифікація або приєднання, здійснені після цієї дати, набирає чинності на дев’яностий день після здачі на зберігання відповідної ратифікаційної грамоти або документа про приєднання.
Стаття XIV
Ця Конвенція залишається чинною протягом періоду в десять років з дати набрання нею чинності.
В подальшому вона продовжуватиме залишатися чинною на наступні періоди в п’ять років для тих Договірних Сторін, які не денонсують її щонайменше за шість місяців до завершення поточного періоду.
Денонсація здійснюється шляхом направлення письмового повідомлення Генеральному Секретарю Організації Об’єднаних Націй.
Стаття XV
Якщо в результаті денонсацій кількість Сторін цієї Конвенції стає меншою від шістнадцяти, ця Конвенція втрачає чинність з дати, коли остання з цих денонсацій набрала чинності.
Стаття XVI
Звернення щодо перегляду цієї Конвенції може бути здійснене в будь-який час будь-якою Договірною Стороною шляхом направлення письмового повідомлення Генеральному Секретарю.
Генеральна Асамблея приймає рішення щодо подальших заходів, які мають бути здійснені стосовно такого звернення, якщо вважатиме такі заходи за необхідні.
Стаття XVII
Генеральний Секретар Організації Об’єднаних Націй повідомляє всіх Членів Організації Об’єднаних Націй, а також Держави, зазначені у статті XI, що не є членами Організації Об’єднаних Націй, про:
(a) підписання, ратифікації та приєднання, отримані відповідно до статті XI;
(b) повідомлення, отримані відповідно до статті XII;
(c) дату набрання цією Конвенції чинності відповідно до статті XIII;
(d) денонсації, отримані відповідно до статті XIV;
(e) скасування Конвенції відповідно до статті XV;
(f) повідомлення, отримані відповідно до статті XVI.
Стаття XVIII
Оригінал цієї Конвенції передається на зберігання до архіву Організації Об’єднаних Націй.
Засвідчена копія цієї Конвенції передається усім Членам Організації Об’єднаних Націй, а також усім Державам, зазначеним у статті XI, що не є членами Організації Об’єднаних Націй.
Стаття XIX
Ця Конвенція підлягає реєстрації Генеральним Секретарем Організації Об’єднаних Націй на дату набрання нею чинності.
{Текст Конвенції українською та англійською мовами додано до листа Міністерства закордонних справ України № 72/14-612-54598 від 22.04.2024}
Конвенция о предупреждении преступления геноцида и наказании за него
Документ 995_155, текущая, текущая редакция - подписание от 09.12.1948
Источник: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_155/ed19740125#Text
Официальный перевод
{Официальный перевод Конвенции
отправлено письмом в МИД
No 72/14-612-54598 от 22.04.2024}
Конвенция о предупреждении преступления геноцида и наказании за него
Срок сдачи:
09.12.1948
Дата подписания украинской стороной:
16.12.1949
Дата ратификации Президиумом Верховной Рады СССР:
18.03.1954
Дата вступления в силу для Украины:
13.02.1955
Договаривающиеся стороны,
принимая во внимание, что Генеральная Ассамблея ООН в своей резолюции 96 (I) от 11 декабря 1946 года объявила геноцид преступлением по международному праву, противоречащим духу и цели Организации Объединенных Наций, и осуждает цивилизованный мир,
признавая, что на протяжении всей истории геноцид нанёс человечеству большие потери, и
считая, что для освобождения человечества от такой отвратительной катастрофы необходимо международное сотрудничество,
согласились на это:
Статья I
Участники Договора подтверждают, что геноцид, будь то в мирное время или война, является преступлением по международному праву, которое они обязаны предупреждать и наказывать за его совершение.
Статья II
В настоящей Конвенции о геноциде понимаются любые из следующих действий, совершаемых с целью полного или частичного уничтожения национальной, этнической, расовой или религиозной группы как таковой:
а) убийство членов такой группы;
b) совершение тяжких телесных повреждений или психического расстройства членам такой группы;
с) преднамеренное создание для такой группы условий жизни, которые призваны привести к ее полному или частичному физическому разрушению;
d) осуществление мер по профилактике родов в такой группе;
е) принудительное переселение детей такой группы в другую группу.
Стаття III
Наказаны следующие действия:
а) геноцид;
b) заговор с целью совершения геноцида;
с) прямые и публичные призывы к совершению геноцида;
d) попытка геноцида;
е) соучастие в геноциде.
Статья IV.
Лица, совершающие геноцид или любые другие деяния, перечисленные в статье III, наказуются независимо от того, имеют ли они конституционное разрешение правителями, должност
Статья V
Договаривающиеся стороны обязаны принимать в соответствии со своей Конституцией законодательство, необходимое для обеспечения действительности положений настоящей Конвенции, и в частности смертную казнь для лиц, виновных в геноциде или любых других деяниях, перечисленных в статье III.
Статья VI
Лица, обвиняемые в совершении геноцида или любого другого деяния, перечисленного в статье III, предстают в компетентный судебный орган государства, в котором было совершено деяние, или в международный уголовный суд, который может обладать юрисдикцией Договаривающихся сторон, признавших
Статья VII
Геноцид и другие деяния, перечисленные в статье III, не считаются политическими преступлениями с целью выдачи.
В этих случаях Договаривающиеся стороны обязаны осуществлять выдачу в соответствии со своим законодательством и действующими договорами.
Статья VIII
Любая Договаривающаяся сторона может связаться с уполномоченными органами ООН для принятия в соответствии со Статутом ООН таких мер, которые они считают необходимыми для предотвращения и прекращения геноцида или любых других действий, указанных в статье III.
Статья IX
Споры между Договаривающимися сторонами относительно толкования, применения или осуществления настоящей Конвенции, включая споры об ответственности государств за геноцид или любые другие действия, перечисленные в статье III, передаются на рассмотрение Международного Суда ООН по просьбе любой из сторон спора.
Статья X
Эта Конвенция, тексты которой являются в точности аутентичными китайский, английский, французский, русский и испанский языки, датируется 9 декабря 19
Статья XI
Настоящая Конвенция открыта для подписания до 31 декабря 1949 года любым членом ООН и любым государством, не являющимся членом ООН, которому Генеральная Ассамблея пригласила подписать ее.
Эта Конвенция подлежит ратификации, а ратификационные сертификаты передаются Генеральному секретарю ООН.
После 1 января 1950 года к этой Конвенции могут присоединиться любой член ООН и любое государство, не являющееся членом ООН, получившее приглашение, как упоминалось выше.
Документы о присоединении передаются Генеральному секретарю ООН.
Статья XII
Любая из Договаривающихся Сторон может в любое время, поручив Генерального секретаря ООН, распространить применение настоящей Конвенции на всех или некоторых территориях, за которые несет ответственность Договаривающаяся сторона.
Статья XIII
В день, когда первые двадцать ратификационных сертификатов и документов о членстве будут представлены на хранение, Генеральный секретарь разрабатывает Протокол по нему и препровождает его копии всем членам ООН, а также всем государствам, указанным в статье XI, которые не являются Члены Союза.
Настоящая Конвенция вступает в силу на девятый день со дня представления двадцатого ратификационного свидетельства или документа о присоединении.
Любая ратификация или присоединение после этой даты вступает в силу на девятый день представления соответствующего ратификационного свидетельства или документа о присоеди
Статья XIV
Настоящая Конвенция остается в силе в течение десяти лет со дня ее вступления в силу.
После этого он будет оставаться в силе в течение пяти лет для тех Договаривающихся сторон, которые не денонсируют его в течение не менее шести месяцев до истечения текущего периода.
Денонсация осуществляется путем направления письменного послания Генеральному секретарю ООН.
Статья XV
Если в результате денонсаций число страниц настоящей Конвенции становится менее шестнадцати, то эта Конвенция перестает вступать в силу с даты вступления в силу последней из этих денонсаций.
Статья XVI
Любая Договаривающаяся сторона может обратиться с призывом о пересмотре настоящей Конвенции в любое время, направив письмо Генеральному секретарю.
Генеральная Ассамблея принимает решение о дальнейших мерах по этому призыву, если она сочтет необходимыми.
Статья XVII
Генеральный секретарь ООН информирует всех членов Организации Объединенных Наций, а также государств, упомянутых в статье XI, которые не являются членами ООН:
а) подписание, ратификация и присоединение в соответствии со статьей XI;
b) сообщения, полученные в соответствии со статьей XII;
с) дата действия настоящей Конвенции в соответствии со статьей XIII;
d) денонсации, полученные согласно статье XIV;
е) аннулирование Конвенции согласно статье XV;
f) сообщения, полученные согласно статье XVI.
Статья XVIII
Оригинал этой Конвенции передается в архив ООН.
Заверенная копия настоящей Конвенции направляется всем членам ООН, а также всем государствам, указанным в статье XI, которые не являются членами ООН.
Статья XIX
Настоящая Конвенция подлежит регистрации Генеральным секретарем ООН в день ее вступления в силу.
{Текст Конвенции на украинском и английском языках добавлен к письму МИД Украины No 72/14-612-54598 от 22.04.2024}
· · https://www.facebook.com/groups/sulapravdu