Із поезії Ліни Костенко ...
16-03-2017 17:54
к комментариям - к полной версии
- понравилось!
Это цитата сообщения Miledi1950 Оригинальное сообщение
Із поезії Ліни Костенко ...
[600x]
Ніч одягне на груди свій старий медальйон.
Місто спить, як строфи Верхарна.
Скільки років Землі -
і мільярд,
і мільйон, -
а яка вона й досі ще гарна!
[600x]
Блискоче ніч перлиною Растреллі.
З гори збігає Боричів узвіз.
І солов'ї, пташині менестрелі,
всю ніч доводять яблуні до сліз.
Цвіте весна садами молодими,
шумлять вітри, як гості з іменин.
В таке цвітіння, князю Володимире,
тобі не важко бути кам'яним?
[600x]
А спомин — це таке щось неповторне,
таке щось невимовне і сумне,
що коли він крилом своїм огорне,
то це уже ніколи не мине ...
[400x]
Десь голос мій шукає моїх друзів,
І хтось чужий кричить мені: ау!
І знову тиша ... Лиш блукають луни,
Крізь день, крізь мить, крізь душу, крізь віки ...
© Ліна Костенко
вверх^
к полной версии
понравилось!
в evernote
Это цитата сообщения Miledi1950 Оригинальное сообщение
Із поезії Ліни Костенко ...
[600x]Ніч одягне на груди свій старий медальйон.
Місто спить, як строфи Верхарна.
Скільки років Землі -
і мільярд,
і мільйон, -
а яка вона й досі ще гарна!
[600x]Блискоче ніч перлиною Растреллі.
З гори збігає Боричів узвіз.
І солов'ї, пташині менестрелі,
всю ніч доводять яблуні до сліз.
Цвіте весна садами молодими,
шумлять вітри, як гості з іменин.
В таке цвітіння, князю Володимире,
тобі не важко бути кам'яним?
[600x]А спомин — це таке щось неповторне,
таке щось невимовне і сумне,
що коли він крилом своїм огорне,
то це уже ніколи не мине ...
[400x]Десь голос мій шукає моїх друзів,
І хтось чужий кричить мені: ау!
І знову тиша ... Лиш блукають луни,
Крізь день, крізь мить, крізь душу, крізь віки ...
© Ліна Костенко
Комментарии (1):
Комментарии (1):
вверх^
Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.
Дневник Із поезії Ліни Костенко ... | Vadimovi4 - Дневник Vadimovi4 |
Лента друзей Vadimovi4
/ Полная версия
Добавить в друзья
Страницы:
раньше»