Это цитата сообщения Писанка Оригинальное сообщение
Горювала душа... Пам"яті Світлани Костюк.
[526x526]
Світлана Костюк
Горювала душа —
світлі сльози котилися зморшками,
шепотіла вірша —
проривались останні слова...
І від щирості слів
усе тіло проймало мурашками,
бо торкалась сердець
срібним кінчиком свого пера...
Помолилась душа —
і без зойку, без стогону зайвого,
зіп'ялася й пішла...
поміж зорі... і поміж світів...
Затремтіла сльоза —
неосяжного Світла Живого,
... із Різдвяного неба
до Бога скотилась зоря...
07.01.2017
© Віра Лахута
...відкривайте мене в моїх посмішках сонцем цілованих. Вірші Світлани Костюк.
Буду з тобою...Пісні на вірші Світлани Костюк.
Для щастя жінки небагато треба...Світлана Костюк.
Стискаю душу у кулак...Світлана Костюк.
Гублю...Світлана Костюк.
Пишу листи зі станції "Осіння"...Світлана Костюк.
У рідному краї...Світлана Костюк
