Сижу намєдні в перукарні, прічоху дєлаю. перукарша піздіт обо всьом неумолкая, я аж восхітілась, намана так дівчуха просєкаєт на любі теми і шо главне - правільно так просікає, толково. В політиці гребеця не хуже любого полєтолога.
Заходить просвєтльонна бабулєтта з грєбєшком в голові. Я сразу для себе вичлєніла - із бивших комуняк:
- Дєвочькі, патстрігьотє?
- Канєшно, бабуля, ще й скідочку здєлаєм для вас, сідайте.
Бабєц всажуєця, поправляє пінжак і начинає:
- Вот, страну довєлі, прі камуністах такова нєбила... Майдан вінават, така хароша страна била і Віктарфьодрич нашпрєзідєнт...
Моя паліхматєрша, чувствую напряглась, бабуля не унімаєця:
- Нормально їм в странє нє жилось, взялі страну развалілі, Росія лудшаястранавмірє... і т.п.
- Так, бабуля, встала, собрала свою кашолку і пішла нахуй звідсіля, бо зараз налисо підстрежем всьою парікмахерською!
Бабуля за сумочку - і в двері. Не пройшло і полмінутки бабєц опять замаячіл в двєрях:
- Сучкі бєндєрскіє, тварі, майдауни, странуразвалілі! шоб ви всє павиздихалі!
Парікмахєрша рядом, огрядна така тьотка, хватає плойку і ножніци і двигаєця на бабулю в двєрях, поправляя пєрєднік:
- Сколько я зарєзала... Сколько пєрєрєзала...
В бабулі округляються глаза і откриваєця рот, з якого випадає вставна чєлюсть прямо к ногам парікмахєрши. Німая сцена... бабуля підбігає, хватає чєлюсть і уже в коридорі кричить:
- Пластітутки гльобания, твалі, стоб вас тут всєх лазнєсло!!!