Я у горах Карпатських знайшов . За життя , що шукав , цю перлиночку , Не один перевал перейшов ... Притулюсяж до тіла коханої ,
Відчуваю , як серце тремтить .
Мов на грудях у гладі озерної , Промінь сонячний , ніжно бринить . Красота навкруги , невимовная , Спить на плесах пора золота . На руках своїх - віть , зачарована , Карасів колихає верба . В мить розтану , від посмішки щирої , Зацілована юнь перший раз : Розімлів я від дотику милого , Аж в захваті завмер перелаз . Розіллюся гірськими струмками ,
Що з вершин у долину спішать . Рочинюся в смереках піснями , Хай високо у горах звучать . Нехай верби над ставом , похилені , За горою спянів небокрай : Стоять коні гарячі , намилені , Ой , скоріше бери , та сідлай ... Посмітюх у калині гойдається , Над ставком лежить тиха печаль . Ну чому все так швидко кінчається ?
І для тебе й для мене , на жаль...
|
|