Мало що захоплює дітей так, як гра в ляльковий театр. Тим часом це не просто веселе проведення часу. Одушевляючи лялькових персонажів, діти можуть з їх допомогою висловити свої почуття і включити уяву на повну потужність.


Наслухавшись ваших історій, малюк почне придумувати для ляльок нові пригоди.
«Вгадай, хто зі мною прийшов сьогодні?» - Запитує повернувся з роботи тато. Дворічного Антона чекає незвичайний подарунок. Із сумки показуються два довгих вуха, а потім і чиясь гостра мордочка. «Здрастуй, Антон, - говорить незнайомець. - Я кролик Джиммі. Твоя мама сказала, що ти будеш радий зі мною познайомитися. Це правда? »Антон дивиться недовірливо. Він ще не знає, чи варто відповідати. Але кролик нахиляє голову, рухає вухами і продовжує: «Я б хотів з тобою подружитися. А ти? »На цей раз обличчя хлопчика освітлюється усмішкою. «Так», - шепоче він. Кролик наближається, щоб поцілувати його, при цьому за білим хутром стає видна рука папи. Але Антон так зачарований, що вже нічого не помічає. І ось уже він сам несе кролика і показує йому свою кімнату.

Для дитини перчаточная лялька - це не просто іграшка, це щось середнє між предметом і одухотворинними істотою. Дитина виражає свій внутрішній світ, граючи з лялькою, він вкладає в це душу. Між малюком і лялькою легко виникає прихильність: у деяких дітей вона стає улюбленою іграшкою.

Вселити впевненість

Гра в ляльки абсолютно універсальна і існувала у всіх цивілізаціях і у всі часи. Не дивно, що у неї так багато самих різних варіантів ...
Зовсім маленьким дітям найбільше подобаються маріонетки на палицях - тобто ляльки, які то з'являються, то зникають. Як і всі ігри з елементом «хованок», вони символізують відхід і повернення. Такі маріонетки по-своєму повідомляють дітям, що якщо ті, кого вони люблять, йдуть - вони обов'язково повернуться. Дитина не може заспокоїтися, поки не побачить досить багато разів догляд та повернення людини, без якого він не може жити. Тому вважається, що маріонетки можуть втішити малюків у дитячих садках після того, як вони розлучаються з батьками. http://rybik.org.ua/

В один прекрасний ранок, коли діти заходять в групу, вони виявляють там мишку. «Здрастуйте, діти! Сьогодні вночі було так холодно, що я забігла погрітися в ваш книжкову шафу. Можна я залишуся з вами? »Діти відразу включаються в гру:« Так! Звичайно, залишайся! ». - «Ти хочеш їсти?» - Запитує трирічна Зоя. «Давай ми тобі щось приготуємо!» - Пропонує Марина. Вихователька підтримує розмову мишки з дітьми деякий час, а потім маріонетка відкладається в кут, і діти переходять до інших занять. Ближче до обіду вихователька знову бере маріонетку. Діти бачать, що, коли мишку беруть у руки, вона оживає. При цьому не змінюється, залишається такою ж, як була. Це надає дітям впевненості: значить, можна бути залишеним, але не зникнути назавжди. Дітям у віці близько трьох років більше цікава лялька-рукавичка, яку можна надіти на руку. Психологи вважають, що вона розвіює побоювання заподіяти собі шкоду, позбутися якоїсь частини себе. Мова йде про страх, нормальному для цього віку, який лише посилюється від наших постійних застережень («Не чіпай ніж, ти можеш порізатися», «Дивись уважно, коли переходиш дорогу, щоб тебе не зачепила машина», «Не стрибай з лавки, зламаєш ногу »). Лялька-рукавичка спочатку відрізана до половини, відкрита. І при цьому живе звичайним життям. Якщо в нього і є якісь турботи в її казці, то через злих персонажів, але не через свій незвичайний будови. Вона вселяє в дітей впевненість, показуючи, що їй нітрохи не заважає відсутність ніг або хвоста. Все для детей у нас! Недорого