Цю гру обожнюють діти всієї планети. Ховатися від мами за шторою або під столом, а потім несподівано з'являтися, приголомшуючи всіх радісним «ку-ку». Така проста і знайома гра. А для маляти ще і спосіб розвитку, який допомагає йому зрозуміти і прийняти самого себе і навколишній світ.


«Де Оля? Я її не бачу! Ну куди ж ти сховалась? Ай-яй-яй, навіть уявити не можу! Де б ця розумна дівчинка могла бути? »Особа малятка прикрите тонким хусткою, дев'ятимісячна Оля затамувала подих. Раптово мама відкриває її личко: «Ку-ку!»

І воно висвітлюється посмішкою. Але тут мама закриває своє обличчя руками, і улюблені очі зникають. «А де мама?» - Запитує знайомий голос. Повністю захоплена грою, з широко розкритими очима і відкритим від здивування ротом, Оля чекає. «Ку-ку! Я тут! »І улюблене обличчя з'являється знову. Оля сміється. Вони з мамою зіграють в цю гру ще не раз. І завжди вибух сміху та радості забезпечений.

Для того щоб правильно оцінити значення цієї гри для малюка, необхідно знати особливості його розвитку. Дитина тільки в 6-8 місяців починає усвідомлювати власне існування, відокремлювати себе і своє тіло від мами і оточуючих предметів. Він поки нечітко уявляє можливості, свої і світу навколо нього: малюк вважає, що якщо він закрив обличчя руками, то світ і мама зникли.


Більше ніж гра
Малюк починає пізнавати навколишній світ: новий, незрозумілий і іноді навіть лякає. З його розлуками, зустрічами і нез'ясовним ритмом. Він закриває очі ручками, і улюблена мама кудись зникає. Страшно! Але тут поруч чується її голос, близький і улюблений: «А де ж Саша?» Саша відкриває очі. І бачить, що мама знову тут. Малюк радісно сміється. Ще б пак: він керує подіями, може змушувати цей світ то з'являтися, то зникати і навіть повертати маму! Уміння впливати на навколишній приводить його в захват, народжує віру в свої сили. А здивування мами і її веселий сміх тільки підсилюють радість від «управління ситуацією».


Повторення гри дає малюкові можливість переконатися, що все відбувається так, як він і очікував.
Я тебе не бачу, але ти є
Малюк закрив очі, і мама зникла. Але голос її, такий рідний і знайомий, звучить зовсім поруч. Значить, мама нікуди не пропадала! Ось ми і підійшли до нового відкриття. 8-10 місяців - вік, коли дитина робить гігантський крок у сприйнятті навколишнього світу. Він відкриває, що предмети і люди, що оточують його, продовжують існувати, навіть будучи невидимими. Тепер він здатний подумки уявити собі відсутній предмет, наприклад заховане обличчя мами. Саме тому гра в хованки має велике значення в цьому віці. Вона дозволяє маляті переконатися, що один, і два, і двадцять два рази зниклий предмет здатний повернутися назад Значить, він нікуди і не зникає!


Яка радість - мама нарешті знайшлася. А може бути, вона і не зникала?
Володіє ця гра і ще одним достоїнством. Вона проста і консервативна. І фрази, і весь ритуал гри немудрі і можуть день у день залишатися незмінними. А для дітей, які тільки починають набувати впевненість в собі і відчуття сталості в навколишньому світі дуже важливо. http://rybik.org.ua/


Ліки проти страху
Звичайно, закривати очі страшно. А раптом мама більше не з'явиться? Чи варто ризикувати? Але гра надає можливість пережити страх самотності, навчитися сприймати відсутність мами і представляти її повернення, перебуваючи в спокійній обстановці. Адже це всього лише гра. «Ку-ку» допомагає дитині легше переносити почуття розлуки, туги, втрати, страху, він наче грає з цими відчуттями і вчиться управляти ними.

Навички гри в «Ку-ку» використовуються дітьми та для безболісного знайомства з великим світом. Зіткнувшись з чужими людьми і незнайомій обстановкою, вони закривають обличчя руками або ховаються за маминою спиною, змушуючи лякаючий світ зникнути. Для них це спосіб зняти напругу без крику і плачу, трохи відпочити в безпеці. Але цікавість бере гору, і, навчаючись долати свій страх, малюки боязко визирають з укриття. А якщо незнайомі люди в цей момент почнуть грати з ними в таке знайоме «Ку-ку», лід відчуження розтане, і діти з радістю почнуть спілкуватися.

Маленька Маша (1 рік) виходить у двір. Вона ще не зовсім освоїлася в цьому новому для неї життєвому просторі: під час прогулянок мама часто укладала її спати в коляску. Маша оглядає двір, бачить бабусю, яка сидить на лавці, і радісно прямує до неї. Адже це її улюблена бабуся, з якою завжди спокійно і легко. Маша підходить ближче і бачить, що бабуся - чужа, незнайома. Від переляку і несподіванки Маша опускає голову їй на коліна, зариваючись лицем у її спідницю, і завмирає. Незнайомка здивована і розчулена таким несподіваним проявом ніжності з боку малятка. Вона не здогадується, що Маша в цей момент бореться з почуттям страху. Дівчинка не розплакалася, а просто змусила лякаючий світ зникнути і таким способом зняла своє напруження.
І, нарешті, гра в хованки - чудова сімейна традиція, зближуюча і доставляє велику радість усім учасникам. Якщо тато навчиться цієї нехитрої грі, то малюк буде зустрічати його веселим «Ку-ку». Це так здорово - радіти разом з татом, по якому він нудьгував весь день! Пройде час - і дитина буде зустрічати його «більш дорослим варіантом», ховаючись під столом і в шафі. А ще через якийсь час він сміливо вийде у двір, щоб пограти в хованки зі своїми однолітками.


Гра в хованки - чудовий спосіб пізнання навколишнього світу і можливість навчитися легше переносити острах залишитися на самоті.
Місяць за місяцем
Малюк у перший рік свого життя робить приголомшливий стрибок у розвитку. І гра в хованки сприяє цьому прогресу. Вона безпосередньо пов'язана з розвитком його здібностей до сприйняття, спілкування та рухової активності.

До 2-3 місяців життя увагу немовляти залучають переміщення знайомих предметів і нові нерухомі. Малюк посміхається при наближенні маминого особи. Прислухається до звуків, повертає голову на їх джерело. Активно реагує на слова мами, які викликають у нього позитивні емоції.
В 4 місяці, якщо об'єкт збільшується, малюк розуміє, що він наближається. Реагує на яскраві рухомі предмети, радіє звукам музики, людської мови. Визначає джерело звуку, повертаючи до нього голову. Впізнає маму і радіє її появи.
До 5 місяців дитина вміє фокусувати зображення в залежності від відстані. Несподівано з'явилася в полі зору мама не застане його зненацька.
До 6 місяців малюк шукає очима захований предмет. Здатність розрізняти об'єкти особливо яскраво проявляється у ставленні до людей: при вигляді знайомого дорослого малюк посміхається, вітає його звуками; до незнайомих залишається байдужим або хмуриться і відвертається.

Тепер маля може усвідомити, що предмети не перестають існувати, навіть якщо вони невидимі.
У 6-8 місяців малюк усвідомлює своє тіло і відокремлює його від зовнішнього середовища. Якщо знайоме обличчя або предмет частково не видно, він його впізнає.
У 7 місяців малюк довго розглядає іграшку, перекладає, стукає, розмахує, кидає. На питання: «Де?» Намагається відшукати предмет, підлягає активно лепече. Уважно розглядає дорослого, перш ніж вступити в контакт. Страх у цьому віці змінюється пізнавальним інтересом.
У 8 місяців малюк дізнається і розрізняє близьких людей на фотографії. При називанні предмета, у якого є постійне місце, і питанні: «Де він?» - Дитина шукає і знаходить його. Тепер, коли дитина грає в хованки, він сам обожнює прибирати від особи ручки, щоб виявити себе.http://rybik.org.ua/