А я вишиваю тобі рушники,
У хрестика долі благаю –
Червону я нитку для тебе візьму,
А чорної просто не маю.
Нитками дороги, стрічками – життя…
А матері серце – молитва до Бога.
Дороги дітей, кожен крок, це – чуття,
Троянди в тернах – материнська дорога.
Що матері сниться? І радість, і біль…
А мрії до неба злітають…
Молитва у серці і щирість у нім,
Найбільше багатство, що маю.
Жива в душі віра й велика любов –
Моя калинова невтомна дорога…
Цілющі джерела відкрию вам знов,
Це рідні родини дороги.
А я вишиваю тобі рушники,
У хрестика долі благаю –
Червону я нитку для тебе візьму,
А чорної просто не маю.
Людмила Яцура