Знов зозулі голос чути в лісі,
Ластівка гніздечко звила в стрісі,
А вівчар жене отару плаєм,
Тьохнув пісню соловей за гаєм.

Приспів: Знову буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина.
Вівчара в садочку, в тихому куточку
Жде дівчина, жде.

Йшла вона в садок повз осокори,
Задивилась на високі гори,
Де з беріз спадають чисті роси,
Цвіт калини приколола в коси.

Приспів.

Вже за обрій сонечко сідає,
З полонини їй вівчар співає,
Я прийду до тебе, як отару
З полонини зажену в кошару.

Приспів.

Ось і вечір, вівці біля броду
З Черемоша п’ють холодну воду,
У садочку вівчара стрічає
Дівчинонька, що його кохає.

Приспів.

Слова: Микола Юрійчук
Музика: Василь Михайлюк