Ось сиджу, в'яжу пальчатки нашим бійцям в АТО. Перед Покровою збираються туди волонтери. Пам'ятаєте, я писала, що нам із колегою запропонували з'їздити? Вже ні. Транспорт весь забитий.

Чомусь на думку приходить Аліса  Селєзньова... "Ше пакетик візьміть. І баночку. І коробочку. І пачку малюнків" Ніколи не вміла малювати і не розуміла малюнків. А недавно вчителька розповідала, що приходив батько хлопця-восьмикласника, показував ляльку. І розповідав, що в бійців є прикмета: якщо взяти ту ляльку, яка на тебе дивиться, вона буде твоїм оберегом. А малюнки потрібно обирати, не глядючи... 

Іде дощ цілий день. Іноді слухаю новини на кухні. Вчора розповідали про відведення військ. Як наших, так і терористів... Показували місцевих жителів, які плакалися на ЗСУ, які їх кидають. І виникло питання: А чи було варте оце все? Оці днр з лнр? Розбомблені міста? Вбиті люди? Захист руського міру? 

На ліру є панянка, чоловік якої працював в одному із вузів Донецька. Та він і нині там працює. Її сім'я - за незалежні республіки. Варта ця незалежність? Вам стало легше та вільніше жити? За вчені степені стали більше платити? Ви більше їздите за кордон? Отримали більше признання в науковому світі?

Я знаю, що багато з росіян читає мій акаунт тут. Варті були ці недореспубліки вашого захоплення? Ви так захищали "Юго-Запад Украины"... А вже і забули, мабуть... Ваше нинішнє становище варте цього? Незалежності недореспублік? 

Я не запитує про вартість своїх друзів, українців та росіян. Які відразу розуміли всю безглуздість та жах, котрий почався 2014 року... Але я не хочу про те зараз писати. Мені цікаво:  ЧИ ВАРТИЙ БУВ РУСЬКИЙ МІР ВСІХ ТИХ ЖЕРТВ, ЯКІ МИ СЬОГОДНІ МАЄМО???

А для наших в'язаних речей місце в машині знайшлося.

Миру Україні! 

P.S. І тут нам відімкнули світло((( 9 жовтня 2016. Пишу від сестри(((