В 2007 году луганский писатель написал книгу "Эпоха мертворожденных" - роман-предупреждение, антиутопия, с невероятной достоверностью живописующая ужас и мрак гипотетической гражданской войны. На первой странице приводится строка из "Гимна Нэпокоры": Ще не вмэрла эта сцуко - зрада, и подляна...
Кто-то тему развил:
Ще не вмерла тая сука, та хворіє тяжко.
Ще охоче розсуває ноги перед ляшком,
Перед баксом, англосаксом, перед мерзотою.
Ходить, б'є земні поклони перед гей-ордою.

Ходить, скиглить, лиже п'ятки, до еуропи хоче
І не соромно паскуді всім дивитись в очі.

Сором? Гідність? Пам'ять ? Розум? Не шукайте браття.
Ще носити нам і дітям це дурне прокляття.
Ще не раз Дніпро здригнеться від огиди й болю,
В Чорнім морі поховали і долю, і волю.

А сволота веселиться, «зігами» хизує,
І невтямки ім, шаленим, що Господь все чує.

Серце й тіло, руки, ноги - відірвуть, що зможуть,
Душу руського народу на вівтар положать.
Вирвуть очі, зшиють рота, заламають руки,
Оманкуртять нашу молодь - все заради суки.

Но не думайте, фашисты, что теперь всесильны-
Никогда не даст вам спуску матушка- Россия.

Наши деды не за это чучело погибли,
За позор, чтоб раздавали пряники с повидлом..
В самом сердце в самом центре города –столицы
Чтобы фэйсом торговали западные лица...