Любой гражданин имеет право на свою жизненную позицию.Макаревич, как свинья под дубом ,жрёт жёлуди и подкапывает корни дуба.Хорошо бы взять под белы ручки и отправить в Украину.Гадко делается, когда с этим сталкиваешься.
Как понимал происходящее гражданин Украины последние четыре года (2010 - 2014):
Я жить боюсь в своей стране, где нет надежды на защиту
Лишь сон кошмарный в голове – до смерти мучают бандиты.
Законом стала нищета: в пустых жилищах быть голодным,
Того распнули… как Христа! Да! Горе стало всенародным.
А на безвинных - компромат! Нашли раклы, - подвергнув пыткам,
Такая власть – то разве власть, раздела полностью до нитки.
Живёт в неписанных законах бездушный расхититель и злодей,
Так сколько будет он глумиться над жизнью праведных людей?
…………………………………………………………………………………………..
Вновь к сыновьям крадётся смерть, к тем сыновьям, - стоящим на Майдане,
Как больно видеть матерей и их глаза истекшие слезами.
Из рук убийц не выпал автомат… На что решилась злая воля?
Ну, что ж ты, Украина! Сегодня или никогда решится… и решилась твоя ДОЛЯ.
…………………………………………………………………………………………
НАМЕЧАЛСЯ НОВЫЙ ПУТЬ, НО:
Россия, по стремлению Украины к независимости – НОЖОМ.
…………………………………………………………………………………………
И ныне стало так:
Русский не кавказец, - не славЯнин
Лучше был бы чукча иль еврей.
Злой неотвратимый РОК висит над нами,
А в России ветер веет злей и злей.
От Китая до Германии простёрлась
Долгими годами – вся в войне,
А сегодня… она в Крым припёрлась,
Вызов сделала всем в Мире и… себе.
РОК России – подлость, многоликость,
Суждено ей вечно быть империею ЗЛА.
Ветер быстро выдувает всю её великость –
Из голов пустых двуглавого орла.
Флаг империи на суше и на море,
Этот флаг несёт вражду и нелюбовь.
Против кто такой имперской воли?
Всех таких ничто уж не спасёт?
********************************
Обратила внимание, что в последнее время наши "звёзды" на вопросы, касающиеся положение дел в Украине, уходят от ответов, начинают говорить, что они "вне политики" и т.д. Как бы я не относилась к Валерии, Кобзону, к Газманову, но они намного честнее тех, которые "и нашим, и вашим, всем православным". Вот, к примеру, Витас. Мило улыбаясь, он заявил, что он "так далёк от всего этого". На мой взгляд, если ты являешься публичным человеком, живёшь в этой стране, будь любезен, выскажись, имей смелость, а не дрожи за свои гастроли по странам, стремящимся к европейским ценностям, с фигой в кармане.
Ответ на комментарий Наталья_Костянова #
Теперь уж не уместны российские страданья, -
Излитой желчи жалкий хор,
И жалкий лепет «оправданья?».
Судьбы свершился приговор!
Не вы ль всегда так злобно ржали
Над Украиной…и презирали её к свободе пытливые шаги,
И этим смехом вы копали
Меж нашим западом - востоком в грязи рвы.
Что ж вы теперь не веселитесь...
Туман истерик превратился в смог.
Угас, и Киселёва - « дивный гений»,
Увял его в торжЕстве голосок.
А прежде, как убийца хладный,
Метал он молнии?... спасенья нет:
Пустое его сердце тлеет ровно.
Душа его не дрогнет, и… ничего святого нет.
Но что за диво?.. издалёка родился в нас надежды зов,
Подхвачен всею Украиной и сотнями тысяч голосов.
Навстречу счастью… к счастью чудаков из Украины
Зов к нам пришёл как неизбежный рок.
Чужим стал дух России для земли родимой.
Что ищут чужие те бандиты в нашей Украине?
Россия что? - людей калечит и кровавит!…
А кто – то до сих пор Росію хвалит - хвалит, славит?
От мирных дел и дружбы простодушной
Пришёл тот ад - завистливый и душный.
Какая тяжесть, для сердца вольного и тягостных идей:
Россия стала подлым мародёром, - она для Украины - лиходей.
Зачем Донбасс поверил тем словам и обещаньям ложным,
Он, со времён голодомора, постиг уже желанья той орды,
Пути к свободе стёрлись, и… стали невозможны?
— С себя Росія тот венец терновый…- на Украину… от нужды.
А вы, надменные – и развращённые подонки,
Партийной подлостью прославленных отцов,
Рукою рабскою обнявшие и сохранившие обломки
В объятиях держали мародёрских - то счастье наших городов!
Вчера вы, жалкою толпою, стоящие во власти,
Свободы Украины и её Славы палачи!
Таились вы под лживостью законов,
Ваш суд и… «ваша правда» — всем… молчи!..
Свершится божий суд над возвращенцами разврата!
Тот грозный суд свершится: он идет;
Не будет он доступен звону злата,
И мысли чёрные раскроет наперед.
И вновь, напрасно, Россия развернёт злословье:
Оно ей не поможет вновь,
И власть Росії не смоет своею черной кровью
Свободы Украины праведную кровь!
Ответ на комментарий Жанна_николаевна #
КАЗКА ПРО ТЕ ЯК БУВАЄ… І КОЛИ РАК НА ГОРІ СПІВАЄ!
Жили в одному селі два господаря: господарі більших земель і господарі земель менших.
Здавна жили дружно - одним двором.
Дружини, діти ... все - все ... сім'ї в цих землях дружили між собою.
Часто збиралися на спільні застілля. Свята - то в них були загальними.
Традиції предків намагалися дотримуватися.
Ось як - то, під час з одного такого застілля, голова сімейства великих земель каже: «хочу я подарувати тобі ділянку землі - красиву, в ознаменування нашої дружби та спільних перемог.
Ця ділянка і до твоїх земель вдало примикає. Так що володій, але тільки нехай мій собака - Севка балаклавськії, на цій ділянці залишається.
Він в будці - на ланцюгу і ... багато місця не займає, та він є і додаткова охорона твоїх земель від яких - небудь зайців.
Так і зажили вони в ладу і спокої між собою і далі ...
Минуло багато років, не менше сорока ... Багато що змінилося.
Повмирали господарі і управителі великих і малих земель.
Нові представники цих родин Душами як - то поізмельшали. Всі вони як - поглухли!
Поклик предків став їм не чутний. Жити їм розом стало не в моготу. Байдикувати стали, та нажите тринькати.
У нових господарів великих земель і малих земель мудрість і розум - зменшилися.
Вихід, з остаточного занепаду, знайшов - голова сімейства великих земель.
А вихід цей - розмежування загального двору!
Голова великих земель поставив паркан і сказав: «відтепер будемо жити окремо, а якщо, щось комусь знадобиться, то купуйте у нас за цінами, узятими з нашої стелі.
І так буде і надалі ... і нині, і повсякчас і навіки вічні!»
А глава сімейства малих земель від такого повороту подій радий опинився.
Ну тепер я одноосібним і повним господарем стану. Ось заживемо тепер.
Минуло ще принаймні протягом двадцяти років, знову село загрузло у нових змінах.
Знову змінилися господарі великих земель і малих земель.
Великими землями став правити новий голова сімейства –
маленькийтаудаленький.
«По якому такому праву господар тих малих земель володіє нашою красивою ділянкою, та й собака мій – Севка балаклавскії, при цьому, їх всіх охороняє - заявляє тут глава великих земель - маленькийтаудаленький. - По якому такому праву господарі тих малих земель? ... по якому такому праву питаю? Живемо окремо, господарі малих земель, що хочуть те й творять, а на тій ділянці і з нашої родини народ є. Необхідно його звільнити! По якому такому праву господарі малих земель володіють тією ділянкою, та неволять мій народ?»
Зібрав він хуліганів, - тих, яких у своєму сопливому дитинстві по сортирам в кров мочив, та й каже: «пішли відберемо ту ділянку, поки господарі малих земель одного голову сімейства на іншого міняють, та так міняють, що аж дим іде».
Відняти - найбільш відповідний час!
«Я вам за допомогу - каже маленький - грошей дам і орденами і медалями нагороджу.
Заберу я цю ділянку до себе!
А собака, - Сева той у полі та по всьому півострову нехай стрибає.
Нема чого йому в тісному будці сидіти та солону воду сьорбати.
Відтепер, нехаї по всьому півострову бігає, нічого йому в тісноїй будці на ланцюгу сидіти.»
Прочули в районному центрі про ті справи маленького, - прислали комісію.
Комісія заявляє: «та почто маленький тут развоєвался, ти почто землі відбираєш? Немає в тебе ні сорому ні совісті - говорять. - Люди малих земель, адже не як у тебе - у більших землях, жити захотіли, а ти їм все зіпсувати хочеш? »
«А при чому тут сором та совість - заявляє маленький - і взагалі не лізьте в мій бутерброд. Вони не хочуть жити так, як я для них хочу. Хочуть жити по своєму? Мені такого не треба. Якщо жителі малих земель всі хочуть по своєму жити, так я піду зі своїми старими друзями хуліганами, і весь будинок у господарів малих земель з садибою і малими землями в них і відберу!
Нехай хочуть і ... хочуть це собі на вулиці - в степу… і подалі від нашого села.
Переможців не судять.
……………………………………………………………
Далі буде ясно, що буде.
І ... що рак на горі заспіває.
Казка триває!
///////////////////////////////////////////////////////////////////////
Лунтик и его друзья - 306 серия. Когда рак на горе свистнет
Ответ на комментарий Михаил_Зенькович #
Спасибо за красивую сказочку,но хотя бы в память о том, что мы были друзьями,можно было бы на русском языке её изложить.Ну а насчёт рака,подождём!!!
Ответ на комментарий Жанна_николаевна #
СКАЗКА О ТОМ, КАК БЫВАЕТ ... И КОГДА РАК НА ГОРЕ ПОЕТ!
Жили в одном селе два хозяина: хозяева больших земель и хозяева земель меньших.
Издавна жили дружно - одним двором.
Жены, дети ... все - все ... семьи в этих землях дружили между собой.
Часто собирались на совместные застолья. Праздники - то у них были общими.
Традиций предков старались придерживаться.
Вот как - то, во время таких застолий, глава семейства больших земель говорит: «хочу подарить тебе участок земли – красивый… в ознаменование нашей дружбы и совместных побед.
Этот участок очень к твоим землям удачно примыкает. Так что владей, но только пусть моя собака - Севка балаклавский, - на этом участке остаётся.
Он в будке - на цепи и ... много места не занимает, да и дополнительная охрана твоих земель… от каких - нибудь зайцев.
Так и зажили они в ладу и спокойствии между собой и дальше ...
Прошло много лет, не менее сорока ... Многое изменилось.
Умерли хозяева и управляющие крупных и малых земель.
Новые представители этих семей Душами как - то поизмельчали. Все они как - оглохли!
Зов предков стал им не слышен. Жить им совместно стало как – то тяжко.
Бездельничать стали, нажитое транжирить.
У новых хозяев обширных земель и малых земель, - мудрость и разум заметно поуменьшились.
Выход из окончательного упадка появился, и нашёл его глава семейства больших земель.
А выход этот - размежевание общего двора!
Глава больших земель поставил забор и сказал: «отныне будем жить отдельно, а если, что - то кому - то понадобится, то покупайте у нас по ценам, взятым с нашего потолка.
И так будет и впредь ... и ныне и присно и во веки веков »
А глава семейства малых земель от такого поворота событий рад оказался.
Ну! Теперь я единоличным и полным хозяином стану. Вот заживем теперь.
Прошло еще, не меньше двадцати лет, и вновь селО погрязло в новых изменениях.
Вновь сменились хозяева больших земель и малых земель.
Большими землями стал править новый глава семейства -
«маленькийдаудаленький».
«По какому такому праву хозяин тех малых земель обладает нашим красивым участком, и собака моя - Севка балаклавский, при этом, их всех охраняет - заявляет здесь глава больших земель – «маленькийдаудаленький». - По какому такому праву хозяева тех малых земель? ... По какому такому праву… спрашиваю? Живем отдельно, хозяева малых земель, что хотят то и творят, а на том участке и из нашей семьи народ есть. Необходимо его освободить! По какому такому праву хозяева малых земель обладают тем участком, и неволят мой народ? »
Собрал «маленький» хулиганов, - тех, которых в своем сопливой детстве по сортирам в кровь мочил, и говорит: «пошли со мной, - отберем тот участок, пока хозяева малых земель одного главу семейства на другого меняют, и так меняют, что аж дым идет. Отнять - самое подходящее время!
А я вам за помощь - говорит «маленький» - денег дам и орденами и медалями награжу.
Заберу я этот участок к себе!
А собака, - «Сева тот в поле» - по всему полуострову пусть прыгает.
Нечего ему в тесной будке сидеть и соленую воду хлебать.
Отныне, пусть по всему полуострову бегает… нечего ему в тесной будке на цепи сидеть».
Прослышали в районном центре о тех делах «маленького», - прислали комиссию.
Комиссия заявляет: «и почто ты «маленький» здесь развоевался, ты почто земли отнимаешь? Нет у тебя ни стыда ни совести - говорят. - Люди малых земель, ведь не как у тебя - в больших землях, жить захотели, а ты им всё испортить хочешь? »
«Какой мой стыд и какая моя совесть, - смерды вы поганые - заявляет «маленький», и… вообще не лезьте в мой бутерброд. Они не хотят жить так, как я для них хочу. Хотят жить по - своему? Мне такого не надо. Если жители малых земель все хотят по - своему жить, так я пойду со своими старыми друзьями хулиганами, и весь дом у хозяев малых земель с усадьбой и малыми землями у них и отберу!
Пусть хотят и ... хотят это себе на улице - в степи ... и подальше от нашего села.
Победителей не судят».
.....................................................................
Далее будет ясно, что будет…
И ... что рак на горе споет.
Сказка продолжается!
////////////////////////////////////////////////////////////////////
FAIRY – TALE ABOUT HOW IT IS ... AND WHEN THE CRAWFISH IS SINGING ON THE MOUNTAIN!
lived in a village two landlords: the larger land owners and land owners of smaller ones.
Long live together - one yard.
Wifes, children ... everything - everything ... family in this land were friends among them selveswith.
Often going to the common feast. Holidays - that they had shared.
Traditions ancestors tried to follow.
Here's how - that during one such meal, head of a family of large land says: “I will give you a piece of land - beautiful, to celebrate our friendship and shared victories.
This stand area and unto thy land adjacent well. So it had, but just let my dog - Seva balaklavsky on this site remains.
Dog on the circuit ... and does not take up much space, and it is also the additional protection of your lands from them - some rabbits”.
So they began to live in harmony and peace with each other on ...
Flown by for many years, - not less than forty ... A lot has changed.
Dead owners and managers of large and small lands.
New members of these families as Souls – such as transformed into a trifle. They like - turned into a of the Deaf and blinded!
Call of the Wild was the little heard. Live as one family was not possible.
Become lazy and squander acquired.
As new owners of large land and small land wisdom and reason - decreased.
Output the final decline found - Head large family land.
A way out of this - a general distinction yard!
Head large land put a fence and said: “Now we live separately, and if someone needed something, you buy from us for prices taken from our ceiling.
And so it will continue to be ... now and ever and ever and ever”!
A head of a family of small land this turn of events was glad.
Well now I have the sole and complete master class. That will live now.
It took another for at least twenty years, the village again mired in new developments.
Again changed owners of large land and small land.
Great land began to rule the new head of the family – “smallest and agile” – “little”.
“By what right the owner of this small land owning our beautiful area, and my dog - Seva balaklavsky, while protecting them all - said the head of this great land - “smallest and agile”.
For any such right owners of small land? In which this ... right ask?
We live separately, the owners of small land they want and what they do, and in that area and people are our family. You must free him! For any such right owners of small land possesses the plot and bondage my people”?
He gathered up the bullies - those which in their snotty childhood in blood on the toilet triturate, and said: “left will select that area, while the owners of small land one head to another family change, and change so that the smoke goes up.”
Subtract - the best time!
“I have your help - says “little” - money and give orders and medals awarded.
I will consume this peninsula of yourself!
A dog – “Seva той у полі” - around the peninsula may jump.
Nothing close to it in the booth to sit and sip salt water.
Now, let throughout the peninsula runs, do it in intimate lodge on the circuit to sit.. “
Heard it - in the regional center that gets up, from the “big mind”, “a Little” - sent a Commission.
The Commission said: “By what right are you breaking the rules of the world, you're taking people's land entourage? No you have no shame, no conscience - They say. - People of small land, it is not like you - wanted to live, and you want them to ruin everything? “
"And what have shame and conscience - says “little” - and do not meddle in my sandwich. They do not want to live the way I want them. They want to live their? I do not need this. If the residents of small land everyone wants to live her, so I'll go with your old friends hooligans, and the whole house from the owners of small land estates and small land them and tear!
May want ... and want it for me on the street - in the desert ... and away from our village.
The winners are not judged.
.....................................................................
To be clear, it will.
And ... the crawfish at Mount in what direction will start singing.
Fairy tale continues!
Ответ на комментарий Михаил_Зенькович #
Ну спасибо большое.Я и в первом варианте поняла,не зря же я в Балорусии жила.Каждый имеет право на свой взгляд на проблему.Только ты, я имею в виду Макаревича, раздели трудности с украинским народом и высказывайся сколько душе угодно.А суть сказочки такова-баре дерутся, у холопов чубы трещат.Вам здоровья и благополучия!