А чи знаєте Ви ...
24-05-2021 20:14
к комментариям - к полной версии
- понравилось!
Это цитата сообщения Miledi1950 Оригинальное сообщение
А чи знаєте Ви ...
«Хто готує себе лише на те, щоб впрягатися до плуга,
завжди матиме погоничів»
— Олена Теліга
******
У народі 23 травня вшановували Семена. Особливо цей день відзначали жінки.
Говорили, якщо на Семена зробити купіль з трав, то хвороби оминатимуть вас цілий рік. Також цього дня годували корів жовтими квітами, щоб молоко було жовтим, тобто жирним. А зібране у день Семена масло спеціально тримали для ліків, особливо дітям.
І ще цього дня дуже боялися грому і для того, щоб він не влучив в оселю, викидали з хати коцюбу, лопату й помело.
23 травня 1863 року народився Лешек Дезидерій Владислав Городецький —
архітектор, меценат, автор Будинку з Химерами, собору Святого Миколая в Києві та ін. Його називали «київський Гауді».
Чи знаєте Ви, що:
Мабуть, мало хто з українців знає, що відомий архітектор, автор Будинку з химерами та Собору святого Миколая в Києві Владислав Городецький похований в Тегерані (Республіка Іран). Ім'я архітектора Городецького носить вулиця в центрі столиці України, яку він проектував і на якій стоять споруджені за його кресленнями будинки.
У Києві Городецький оселився у 1891 році. Його першими роботами тут стали дерев’яний стрілецький тир у садибі «Товариства розмноження мисливських і промислових тварин та правильного полювання поблизу» Лук`янівського цвинтаря та мармурова усипальниця баронів Штейнгелів на Аскольдовій могилі.
Вулиця Миколаївська (тепер - Городецького). 1910-ті роки. Фото: oldcards.kiev.ua
Упродовж наступних 30 років В.Городецький спорудив близько 30 будинків у Києві та низку будівель в інших містах України. Зокрема, він побудував мавзолей графів Потоцьких у селі Печері, Шпиківський цукровий завод, каплицю у Рахнах-Лісових на Поділлі, жіночу гімназію у Черкасах, гімназію та міську школу в Умані, лікарню у Мошнах, греблі і шлюзи на волинських річках. В Євпаторії архітектор збудував собі віллу, у Сімферополі – власний завод вуглекислоти та штучного льоду.
У Києві Владислав Городецький побудував на вулиці Жилянській Південноросійський машинобудівний завод, за радянської влади відомий як «Ленінська кузня». На Куренівці він звів цементний завод «Фор», який із синьої глини з берегу Глибочиці щороку виробляв 640 тис. пудів цементу (Городецький був співвласником та членом ради директорів цього підприємства). А для Всеросійської виставки 1897 року, що розмістилася на Троїцькій площі (нині тут НСК «Олімпійський»), Городецький збудував з дерева павільйони Костянтина та Юзефа Потоцьких.
Наприкінці ХІХ сторіччя В.Городецький заснував у Києві власну будівельну контору, яка за його проектами звела кілька будинків у чотирикутнику між Хрещатиком і вулицями Миколаївською (нині Архітектора Городецького), Лютеранською та Банковою.
Серед них вирізнялася 4-поверхова будівля російського страхового товариства на розі Прорізної та Хрещатика, увінчана баштою із шпилем (не зберіглася, зруйнована вибухом 1941року). На початку вулиці Миколаївської архітектор збудував у співавторстві з Георгієм Шлейфером та Едуардом Брадтманом 4-поверховий готель «Континенталь» (тепер тут консерваторія — вул. Архітектора Городецького, буд.3). Актова зала готелю була оформлена у мавританському стилі, а один з 3-х ресторанів – у стилі Людовика ХV.
Зведення Будинку з химерами, 1902 рік. Фото: scontent.fiev11-1.fna.fbcdn.ne
На вул. Архітектора Городецького, біля перетину її з нинішньою вулицею Марії Заньковецької Владислав Городецький побудував пишно оздоблений 6-поверховий прибутковий будинок, що і сьогодні пофарбований у блакитний колір (будинок №11). Поруч із ним він звів 4-поверховий будинок меблевої фірми Йосипа Кімаєра, який сьогодні займає Міністерство юстиції (будинок №13). На перших 2-х поверхах будинку розташовувався салон меблів, у флігелях на подвір’ї – виробничі корпуси та склади готової продукції, а внутрішній дворик архітектор накрив скляним дахом.
До свого 40-ліття Владислав Городецький побудував для себе на вулиці Банковій знаменитий Будинок з химерами. Він стоїть на крутому південному схилі Хрещатицької долини, тому з боку Банкової має 3 поверхи, а з боку площі Івана Франка – 6. Італійський скульптор Еліо Саля прикрасив будівлю створеними з бетону наядами, дельфінами, слонами, носорогами, жабами, ящірками та іншими істотами. Кожний поверх будинку займала 1 квартира, і для кожної архітектор передбачив окремий винний льох, стайню, каретний сарай, льодовню і навіть корівник. Він оселився у найкращій квартирі з 10 кімнат, а решту квартир здавав внайми.
В останній рік ХІХ сторіччя В.Городецький одночасно працював над проектами 3-х цілковито відмінних будівель. На схилі над Європейською площею він звів будинок Історичного музею (нині – Національний художній музей, вул.М.Грушевського, буд.6) із класичним 6-колонним портиком, який стережуть 2 левів роботи Е.Саля.
На Ярославовому валу Владислав Городецький збудував у мавританському стилі караїмську кенасу, стіни якої Е.Саля оздобив різьбленням та ліпленням (будинок №7). Нарешті, у долині Либеді митець збудував у неоготичному стилі костьол Святого Миколая, вперше використавши залізобетонні палі та перекриття, а Е.Саля прикрасив храм фігурами янголів та святих.
Будинок з химерами є унікальною архітектурною памяткою столиці. Фото: 3varta.com.ua
В.Городецький також проектував меблі, виготовляв ювелірні прикраси, малював ескізи театральних декорацій, вітражів, шпалер, тканин, взуття та одягу, розписував плафони, різьбив камінь і оформляв книги. Він був завзятим мисливцем, не раз здобував нагороди на стрілецьких змаганнях і щороку їздив на полювання до Азербайджану, Афганістану, на Кавказ та Алтай, до Ірану, Кенії, Монголії, Середньої Азії, Сибіру і Тибету.
Привезені з тих мандрів екзотичні експонати мисливець дарував Музею Товариства правильного полювання, що розміщувався на Хрещатику, а живих тварин – зоопарку. Враження від своїх подорожей Владислав Городецький виклав у книзі «У джунглях Африки. Записки мисливця», яку він проілюстрував своїми малюнками та фотографіями і видав власним коштом.
Більшовики конфіскували всі маєтності Владислава Городецького, відтак навесні 1920 року він з дружиною Корнелією виїхав до Варшави. У Польщі Городецький збудував критий ринок та водогінну вежу у місті Пьотркові Трибунальському і водогінні вежі, бойні та електростанцію у Радомі й Любліні, розробив проект реставрації родового замку князів Вишневецьких у Вишневці на Волині.
1928 року Владислав Городецький на запрошення компанії, що будувала залізниці в Ірані, переїхав до Тегерана і за 2 роки спорудив там залізничний вокзал, театр, готель та Шахський палац. Він помер у Тегерані 3 січня 1930 року і був похований на римо-католицькому цвинтарі Долаб. На сірому камені викарбували польською мовою епітафію зі словами: «Професор архітектури».
Пам’ятник Владиславу Городецькому в київському Пасажі. Скульптори Володимир Щур та Віталій Сівко, архітектор Володимир Скульський. Фото: ua.igotoworld.com
вверх^
к полной версии
понравилось!
в evernote
Это цитата сообщения Miledi1950 Оригинальное сообщение
А чи знаєте Ви ...
«Хто готує себе лише на те, щоб впрягатися до плуга,
завжди матиме погоничів»
— Олена Теліга
******
У народі 23 травня вшановували Семена. Особливо цей день відзначали жінки.
Говорили, якщо на Семена зробити купіль з трав, то хвороби оминатимуть вас цілий рік. Також цього дня годували корів жовтими квітами, щоб молоко було жовтим, тобто жирним. А зібране у день Семена масло спеціально тримали для ліків, особливо дітям.
І ще цього дня дуже боялися грому і для того, щоб він не влучив в оселю, викидали з хати коцюбу, лопату й помело.
23 травня 1863 року народився Лешек Дезидерій Владислав Городецький —
архітектор, меценат, автор Будинку з Химерами, собору Святого Миколая в Києві та ін. Його називали «київський Гауді».
Чи знаєте Ви, що:
Мабуть, мало хто з українців знає, що відомий архітектор, автор Будинку з химерами та Собору святого Миколая в Києві Владислав Городецький похований в Тегерані (Республіка Іран). Ім'я архітектора Городецького носить вулиця в центрі столиці України, яку він проектував і на якій стоять споруджені за його кресленнями будинки.
У Києві Городецький оселився у 1891 році. Його першими роботами тут стали дерев’яний стрілецький тир у садибі «Товариства розмноження мисливських і промислових тварин та правильного полювання поблизу» Лук`янівського цвинтаря та мармурова усипальниця баронів Штейнгелів на Аскольдовій могилі.
Вулиця Миколаївська (тепер - Городецького). 1910-ті роки. Фото: oldcards.kiev.ua
Упродовж наступних 30 років В.Городецький спорудив близько 30 будинків у Києві та низку будівель в інших містах України. Зокрема, він побудував мавзолей графів Потоцьких у селі Печері, Шпиківський цукровий завод, каплицю у Рахнах-Лісових на Поділлі, жіночу гімназію у Черкасах, гімназію та міську школу в Умані, лікарню у Мошнах, греблі і шлюзи на волинських річках. В Євпаторії архітектор збудував собі віллу, у Сімферополі – власний завод вуглекислоти та штучного льоду.
У Києві Владислав Городецький побудував на вулиці Жилянській Південноросійський машинобудівний завод, за радянської влади відомий як «Ленінська кузня». На Куренівці він звів цементний завод «Фор», який із синьої глини з берегу Глибочиці щороку виробляв 640 тис. пудів цементу (Городецький був співвласником та членом ради директорів цього підприємства). А для Всеросійської виставки 1897 року, що розмістилася на Троїцькій площі (нині тут НСК «Олімпійський»), Городецький збудував з дерева павільйони Костянтина та Юзефа Потоцьких.
Наприкінці ХІХ сторіччя В.Городецький заснував у Києві власну будівельну контору, яка за його проектами звела кілька будинків у чотирикутнику між Хрещатиком і вулицями Миколаївською (нині Архітектора Городецького), Лютеранською та Банковою.
Серед них вирізнялася 4-поверхова будівля російського страхового товариства на розі Прорізної та Хрещатика, увінчана баштою із шпилем (не зберіглася, зруйнована вибухом 1941року). На початку вулиці Миколаївської архітектор збудував у співавторстві з Георгієм Шлейфером та Едуардом Брадтманом 4-поверховий готель «Континенталь» (тепер тут консерваторія — вул. Архітектора Городецького, буд.3). Актова зала готелю була оформлена у мавританському стилі, а один з 3-х ресторанів – у стилі Людовика ХV.
Зведення Будинку з химерами, 1902 рік. Фото: scontent.fiev11-1.fna.fbcdn.ne
На вул. Архітектора Городецького, біля перетину її з нинішньою вулицею Марії Заньковецької Владислав Городецький побудував пишно оздоблений 6-поверховий прибутковий будинок, що і сьогодні пофарбований у блакитний колір (будинок №11). Поруч із ним він звів 4-поверховий будинок меблевої фірми Йосипа Кімаєра, який сьогодні займає Міністерство юстиції (будинок №13). На перших 2-х поверхах будинку розташовувався салон меблів, у флігелях на подвір’ї – виробничі корпуси та склади готової продукції, а внутрішній дворик архітектор накрив скляним дахом.
До свого 40-ліття Владислав Городецький побудував для себе на вулиці Банковій знаменитий Будинок з химерами. Він стоїть на крутому південному схилі Хрещатицької долини, тому з боку Банкової має 3 поверхи, а з боку площі Івана Франка – 6. Італійський скульптор Еліо Саля прикрасив будівлю створеними з бетону наядами, дельфінами, слонами, носорогами, жабами, ящірками та іншими істотами. Кожний поверх будинку займала 1 квартира, і для кожної архітектор передбачив окремий винний льох, стайню, каретний сарай, льодовню і навіть корівник. Він оселився у найкращій квартирі з 10 кімнат, а решту квартир здавав внайми.
В останній рік ХІХ сторіччя В.Городецький одночасно працював над проектами 3-х цілковито відмінних будівель. На схилі над Європейською площею він звів будинок Історичного музею (нині – Національний художній музей, вул.М.Грушевського, буд.6) із класичним 6-колонним портиком, який стережуть 2 левів роботи Е.Саля.
На Ярославовому валу Владислав Городецький збудував у мавританському стилі караїмську кенасу, стіни якої Е.Саля оздобив різьбленням та ліпленням (будинок №7). Нарешті, у долині Либеді митець збудував у неоготичному стилі костьол Святого Миколая, вперше використавши залізобетонні палі та перекриття, а Е.Саля прикрасив храм фігурами янголів та святих.
Будинок з химерами є унікальною архітектурною памяткою столиці. Фото: 3varta.com.ua
В.Городецький також проектував меблі, виготовляв ювелірні прикраси, малював ескізи театральних декорацій, вітражів, шпалер, тканин, взуття та одягу, розписував плафони, різьбив камінь і оформляв книги. Він був завзятим мисливцем, не раз здобував нагороди на стрілецьких змаганнях і щороку їздив на полювання до Азербайджану, Афганістану, на Кавказ та Алтай, до Ірану, Кенії, Монголії, Середньої Азії, Сибіру і Тибету.
Привезені з тих мандрів екзотичні експонати мисливець дарував Музею Товариства правильного полювання, що розміщувався на Хрещатику, а живих тварин – зоопарку. Враження від своїх подорожей Владислав Городецький виклав у книзі «У джунглях Африки. Записки мисливця», яку він проілюстрував своїми малюнками та фотографіями і видав власним коштом.
Більшовики конфіскували всі маєтності Владислава Городецького, відтак навесні 1920 року він з дружиною Корнелією виїхав до Варшави. У Польщі Городецький збудував критий ринок та водогінну вежу у місті Пьотркові Трибунальському і водогінні вежі, бойні та електростанцію у Радомі й Любліні, розробив проект реставрації родового замку князів Вишневецьких у Вишневці на Волині.
1928 року Владислав Городецький на запрошення компанії, що будувала залізниці в Ірані, переїхав до Тегерана і за 2 роки спорудив там залізничний вокзал, театр, готель та Шахський палац. Він помер у Тегерані 3 січня 1930 року і був похований на римо-католицькому цвинтарі Долаб. На сірому камені викарбували польською мовою епітафію зі словами: «Професор архітектури».
Пам’ятник Владиславу Городецькому в київському Пасажі. Скульптори Володимир Щур та Віталій Сівко, архітектор Володимир Скульський. Фото: ua.igotoworld.com
Рамочка від Наталя_Івушка
Комментарии (1):
Комментарии (1):
вверх^
Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.
Дневник А чи знаєте Ви ... | soroka_beloboka - Дневник soroka_beloboka |
Лента друзей soroka_beloboka
/ Полная версия
Добавить в друзья
Страницы:
раньше»