ТАК РЯСНО ЦВІВ ТОДІ МИГДАЛЬ

Сидить засмучений скрипаль,
В руках багатство - його скрипка.
В той час  рожевий цвів мигдаль...
Така болюча ця картинка.

То був знедолений бідняк,
Він грав прохожим за копійки.
А на лиці його - добряк,
І люди плакали потайки.

В його очах не було сліз,
То скрипка плакала, ридала.
Давним - давно колись осліп,
І скрипка біль весь виливала.

Красивий цвіт і поряд горе,
Ця антитеза так страшна.
Але останнє все поборе,
Безгрішна знає це душа.

Не знає більшого він щастя,
Як ця мелодія до сліз.
Побачить світ йому не вдасться,
Та не тримав на долю злість.

Лилася музика сумна,
Добрі серця так зачіпала.
В той час цвіла уже весна,
А скрипка плакала - ридала...

Автор: НАДЕЖДА М.
Музичний супровід: Edvin Marton - Crying violin

Рамочка від BFlash