Знов на дворі весна і крізь сніг пробиваються квіти!
Кольоровим панно́ розстеляються вже по землі!
Білі, жовті, блакитні красуні лісні - первоцвіти,
Їх краса дивовижна чарує в холодні ще дні.
Вже акація срібна цвіте жовтосонячним цвітом!
Мов говорить зимі, що пора вже збиратись їй в путь.
Що вже пані Весна разом з сонцем і лагідним вітром
Теплий подих весня́ний і свіжість в повітря несуть.
Лиш початок весни, березневі холодні ще ночі,
Та природа навкруг прокидається знову від сну!
Лиш початок весни, а дівочі вже світяться очі,
Вже кохання десь поряд і тихо шепоче: « Спішу!»
Тож його Ви прийміть! І назустріч розкрийте обійми!
Бо воно це - життя, що приносить чаклунка-весна!
Бо кохання це - дар! Це - незримі божественні крила,
Що підносять до зір, де існують лише чудеса!
Тож коханими будьте й кохайте! Кохання - це диво!
Нехай серце прискорено б'ється й радіє душа!
І хай буде воно неодмінно безмежно-щасливим,
І нехай допоможе у цьому Вам, пані Весна!
Автор: laura1

|
|