7 років тому сталися найтрагічніші події Революції Гідності.
Саме в ці дні в центрі Києва загинула найбільша кількість
учасників 3-місячних протестів - понад 100 осіб
Традиційно в лютому Україна вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні. Цього року – вже сьомі роковини кривавих подій на Майдані під час Революції Гідності.
День Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого відповідно до указу президента від 11 лютого 2015 року "Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні".
Фото: president.gov.ua
Сьогодні, 20 лютого 2020 року, - 7-і роковини кривавих подій на Майдані під час Революції Гідності. Цього дня, 7 років тому, Україна пережила найтрагічніший етап Революції гідності. У період 18-20 лютого 2014 року в центрі Києва загинули близько 100 осіб, кілька десятків зникли безвісти, більше 1000 дістали поранення, а сотні – були заарештовані та піддані тортурам.
Фото: УНІАН
Для припинення свавілля державних органів зранку 18 лютого 2014 року протестувальники організували ходу до Верховної Ради України, яка отримала назву «Мирний наступ». Громадяни вимагали від влади рішень для виходу з кризи і врегулювання ситуації в країні, насамперед обмеження повноважень президента України шляхом внесення змін до Конституції України. Працівники міліції, діючи за вказівками керівництва правоохоронного органу, спільно з «тітушками», грубо порушуючи чинне законодавство, застосували надмірне насильство і використали вогнепальну зброю, вчинивши жорстокий силовий розгін ходи. Як наслідок, 18 лютого на вулицях Інститутській та Грушевського, Кріпосному провулку та Маріїнському парку загинуло 23 людини, а 509 отримали тілесні ушкодження, з них 37 – тяжкі, 85 – середньої тяжкості. У вересні 2014 року, вже після повалення злочинного режиму, Україна відкрила кримінальне провадження щодо розслідування злочинів на Майдані.
Вранці 20 лютого розпочалися розстріли. Вони тривали 2 години. Загинули 70 євромайданівців. Загалом, за даними Міністерства охорони здоров'я, з 18 по 20 лютого 2014 року загинули 82 учасники акцій.
Події на Інститутській стали останнім переломним моментом Революції Гідності, після яких режим Януковича розгубив залишки своєї підтримки. Так, вдень 20 лютого про свій перехід на бік протестувальників повідомили правоохоронці Львівської області та співробітники СБУ Закарпатської області. Крім того, цей день став початком кінця Партії регіонів — одними з перших про вихід з неї заявили тодішній керівник КМДА Володимир Макеєнко і голова Вінницької ОДА Сергій Татусяк, а в наступні кілька днів — ще десятки «регіоналів».
До вечора найтрагічнішого дня Революції на екстрене засідання зібрався український парламент. Близько 22:00 20 лютого Верховна Рада прийняла постанову "Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України". Документ визнав незаконними дії силових структур, заборонив використання будь-яких видів зброї і спецзасобів проти учасників акцій протесту, а також доручив Кабміну, СБУ, МВС, Міноборони і підлеглим їм силовикам «негайно припинити і не допускати надалі застосування сили». За постанову проголосували 236 депутатів, серед них 35 «регіоналів» та 35 позафракційних.
Фото: УНІАН
21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною Сотнею».
22 лютого 2014 року 328 депутатів Верховної Ради усунули Януковича з посади президента України. Сам він записав відеозвернення до українців, у якому назвав події 18-20 лютого «державним переворотом» та заперечив легітимність ухвалених Радою рішень. А сам тим часом втік з країни разом із родиною, деякими соратниками, грошима та майном.
Тоді ж Верховна Рада нарешті засудила дії режиму Віктора Януковича, а Майдан в останній і вирішальний раз відкинув компромісні угоди з президентом, який вже почав готувати свою втечу з Межигір'я. Нарешті, як визнав згодом український парламент, саме 20 лютого росія розпочала активну фазу операції з анексії Криму.
На сьогодні правоохоронними органами розслідується понад 2 тисячі епізодів у справі щодо злочинів на Майдані в період з 21 листопада 2013-го до 21 лютого 2014 року. Частину справ за подіями тих днів вдалося довести до суду. Так, за ці роки вже повідомлено про підозру 442 особам, скеровано до суду 186 обвинувальних актів стосовно 288 осіб. У вчиненні злочинів судами визнано винуватими 52 особи, щодо 45 з них ухвалено обвинувальні вироки.
Притягнення до відповідальності ймовірних організаторів розгону Майдану – справа надзвичайно складна, адже значна частина з них утекла за кордон, зокрема до росії. Нині у розшуку в справах Майдану, які веде Офіс генпрокурора, перебуває понад 90 осіб.
Небесна Сотня – прийнята в Україні збірна назва загиблих понад 100 протестувальників під час подій Революції Гідності у грудні 2013 – лютому 2014 року. Небесна Сотня є для всієї України символом жертовності, героїзму та патріотизму, а також прикладом та джерелом натхнення для наших воїнів, які захищають територіальну цілісність України на сході.
Традиційно 20 лютого в багатьох містах України проводяться меморіальні заходи, присвячені пам'яті загиблих учасників Революції Гідності. До Дня Героїв Небесної Сотні Національний музей Революції Гідності у Києві підготував низку мистецьких та просвітницьких заходів. А у пам’ятні дні лютого запропоновано пов’язувати стрічки, які збереглись із Євромайдану з європейською символікою чи просто синьо-жовті стрічки на знак солідарності із волевиявом громадян.
17 лютого п.р. КМ України затвердив план заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні на 2021-2025 роки. Зокрема, план заходів передбачає щорічне проведення у День Героїв Небесної Сотні та в День Гідності та Свободи: у Києві, облцентрах та інших населених пунктах меморіальних, урочистих, культурно-мистецьких, науково-просвітницьких, музейних та інших тематичних заходів; покладання вінків і квітів до пам'ятників, пам'ятних знаків Героям Небесної Сотні, подіям Революції Гідності та борцям за незалежність України; проведення національно-патріотичних заходів у закладах освіти та культури.
Також план передбачає забезпечення проектування, будівництва та функціонування Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності, надання приміщень для облаштування Інформаційного центру, тимчасових експозицій і фондосховища Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності в Києві.
