Шлють лами сходу людству мудрості послання,
Що справжнє пекло на землі, не в небесах!
Жорстока школа виживання і навчання,
І переходимо ми тут із класу в клас.

В людини кожної свій шлях і своя доля,
Своє призначення, завдання і мета.
І всі ми різні тут виконуємо ролі,
В яких є щастя, радість, горе і журба.

Отже, вчимося ми на грішній цій планеті
Законам Всесвіту і цінностям буття.
Та часто й густо нас затягує в тенета
Підступність, підлість і жорстока боротьба.

І часто людство не виконує уроки,
Земні порушує закони й вищих сил!
І як не сумно, але всі ми крок за кроком
Собі встеляємо доріжку до могил.

Нещадно знищуємо матінку-природу.
І як не прикро, а вбиваємо тварин.
Морів, річок, озер отруюємо воду,
У незахищених стріляємо птахів.

Наука теж має дві сторони медалі.
З одного боку - це корисні відкриття.
А з боку іншого - безжалісно вбиває
Всього живого ніжні паростки життя.

І Всесвіт людству посилає покарання.
На кшталт, жахливих воєн, голоду й хвороб.
Бо нас усіх, на жаль, навчають більш страждання,
І лиш єднає страх нещастя і негод.

Найкращий вихід з цього пекла це - навчання.
У діях, вчинках - серединний, божий шлях.
Мета поставлена, досягнута в стараннях.
Уроки вивчені. І ти вже вільний птах!

А поки будемо ми грі́шми одержимі,
Й не зрозуміємо всі цінності життя,
Немов метелики обпалені й вразливі,
У пеклі будемо, під назвою  "Земля"!

Автор: laura1

Рамочка від BFlash