У народному побуті 11-того січня продовжувалися різдвяні дні і ніякою роботою займатися не дозволялося. А тому молодь йшла на вечорниці, де влаштовували ворожіння, а старші люди з дітьми розважалися загадками.
Що ж до погоди, то за цими днями намагалися вгадати не лише погоду на наступний сезон, але й наскільки цей рік буде врожайним. «Хвали січень сніговий, травень дощовий, а серпень на хліб рясний» — підмічали колись.
11 січня 1875 року в Києві народився Рейнгольд Глієр —
український і російський композитор, диригент, педагог, доктор мистецтвознавства. Автор балету «Тарас Бульба», симфонічної картини-балету «Запорожці» та ряду інших творів за поемами Тараса Шевченка.
«Я верю в то, что мы, то есть наш народ, будет жить страшно долго. Не 100, не 200, не 1000 лет, а гораздо дольше. Я верю, что он станет лучше, ближе к идеалу
и в конце-концов станет совершенным. Так же и с музыкой». — Рейнтгольд Глієр
Чи знаєте Ви, що:
Гастролі в Києві Петра Чайковського, що відбулися 21—22 грудня 1891 p., перевернули все в душі молодого Рйнгольда Глієра. Якщо колись він мріяв про кар'єру скрипаля, то відтепер твердо вирішив стати композитором: "Перший раз у житті я був свідком таких овацій, такого тріумфу... Цей складний комплекс вражень і виявився останнім поштовхом, що вирішив мою долю".
Про роль, яку відіграла в творчій долі Глієра Україна, найкрасномовніше сказав він сам: «Щорічні літні виїзди родини в село під Києвом, де, здавалося, саме повітря дзвеніло піснями, здружили мене з найбагатшим фольклором України, збагатили глибокими, незабутніми враженнями. Це була стихійна сила народного мистецтва, що мимоволі опановувала моєю свідомістю, формувала мої музичні уявлення».
Дивно, але Глієр виявився в радянській музиці улюбленцем долі, на відміну від більшості діячів вітчизняної культури «перехідного часу». Він не лише уникнув будь-яких зазіхань на своє життя, але й навпаки…
Будучи ректором Київської консерваторії у роки громадянської війни Рейнгольду Морицевичу довелося боротися з кожною владою, яка тільки була в Києві. Студентів силою забирали до армії, відбирали у викладачів житло... Глієр постійно звертався до чиновників з проханням звільнити від солдатчини і примусових робіт студентів, а викладачам повернути житло. І, що цікаво, його прохання задовольняли!
Він навіть домігся, щоб студенти і викладачі отримували продовольчі пайки. Композитор став одним із перших в СРСР заслужених артистів республіки, у 1927 р. — заслуженим діячем мистецтв РРФСР, а в 1938-му — народним артистом СРСР.
Меморіальна дошка на честь Рейнгольда Глієра, встановлена на приміщенні музичного училища у Києві, яке носить його ім'я (вул. Льва Толстого, 25)
Національний одеський філармонічний оркестр виконує частину з балету «Тарас Бульба» Рейнгольда Глієра — «Безкрайні українські степи»!
Фільм-балет чехословацького телебачення 1955 року "Червоний мак"
на музику композитора Рейнгольда Морицевича Глієра (1875-1956),
на сюжет художника Михайла Івановича Курилко.
Режисер-постановник Павло Блюменфельд.
У головних ролях: Тао-Хоа - Ярміла Мансінгрова,
Капітан - Мартін Тарак, Ма Лі-чен - Мирослав Кура,
Лі Шан-фу - Йозеф Зайко.