«Как же вы не заметили?
Мы же сегодня над моей Украиной дрались...
А воздух? Другой. А небо? Голубее. А земля – зеленее». /з к/ф «В бой идут одни старики»/
12 грудня 1928 року народився Леонід Биков,
український актор, режисер і сценарист
Чи знаєте Ви, що:
Коли Леоніда Бикова нагородили Державною премією імені Шевченка за фільми «У бій йдуть одні «старики» й «Ати-бати, йшли солдати», то Леонід Федорович сказав, що не гідний такої високої нагороди.
На вручення не приїхав. Коли про це доповіли першому секретарю ЦК КПУ Володимиру Щербицькому, який дуже любив Леоніда Бикова, той розпорядився:
якщо лауреат не може забрати премію через тяжкий стан здоров’я, то її потрібно доставити додому. Так і зробили. Леонід Биков одержав премію прямо в ліжку, і на всі його заперечення відповідь була одна: «Таке побажання товариша Щербицького, який вас любить і цінує».
Видатний актор передчував свою смерть. Під час зйомок картини «Прибулець – 73» Леонід Биков пише дивний лист-заповіт на ім'я своїх друзів Миколи Мащенка та Івана Миколайчука. Лист, за спогадами його дочки Мар'яни, було написано на невеличкому аркушику в стилі батька, з назвою «А якщо це кінець…».
«…Нехай хтось один скаже слово «прощавай», і все. Не треба цирку, так званого почестями. Після цього «дерболизнути» хто скільки може. А потім нехай 2-га ескадрилья вріже «Смуглянку» від початку і до кінця…»
Шкода, що так рано Леонід Биков пішов із життя, але все одно в нашіх сердцях і в нашій пам'яті він живий назавжди. Дякуємо за такі чудові фільми, за те , що ВІН був у нас... Світла пам'ять!
