.
... Сьогодні знову згадую тебе,
А за вікном - збираються краплини.
В душі шукаю Небо голубе, -
Як холодно в самотні ці хвилини!
Смачної кави не відчую смак
Й очей твоїх приємну насолоду.
Чому ж дві Долі розійшлися так?
Невже хтось інший тішить твою вроду?..
Навіть троянди не дають тепла,
Лише відлуння слів твоїх шепочуть.
Як жаль, що відвернути не могла
Пекучих слів, що з'їсти мене хочуть.
Довкола мене знов глуха стіна,
За нею дощ постукує у шибку.
Як важко відчувати, що Одна,
Й не запалити вже Любові Квітку...
Збираю свої втрачені слова,
Складаю кожне в світлу свою Повість.
Шукаю Мрію, яка ледь жива, -
Хай сірий Дощ вже душу не тривожить.
... Зійде Веселка над моїм вікном
І ніжну хвилю Щастя подарує!
Запахне смачно кава за столом,
І моє серце знов Любов відчує!
Людмила Вербовецька
Людмилка56

