Літо неможливо уявити без традиційних свят. Одним з таких, особливих і улюблених у віруючих, визнаний Спас. Згідно з церковним календарем, існує три Спаси, які прийнято святкувати в Україні. Кожен з цих днів має свої особливості. У цій статті ми згадаємо старовинні обрядові традиції наших предків.
Свято Маковея (14 серпня)
Перший, як його ще називають у народі, Медовий або Спас на воді, перейшов у спадок від візантійців. Це свято вперше почали відзначати не раніше 11 ст. Проголосили його на честь винесення частини хреста, на якому був розп’ятий Спаситель, з імператорського палацу до храму Святої Софії.
Назву “Маковей” цей день отримав дещо пізніше, тому що на цю дату також припадає вшанування семи Великомучеників Маковеїв.
Українці щиро полюбили це свято, в яке прийнято освячувати букети з польових і лісових квітів (чорнобривці, календулу, барвінок, айстри, м’яту, чебрець, соняшники і т.д.), а також голiвки маків. Квіти і трави завжди сплітали окремим букетом. Його складали в залежності від потреб кожної родини: м’ята оберігає від напастей і приносить щастя; соняшник грав роль сонця, що освітлює і зігріває будинок; дикий мак або мак-видюк розсіював темряву. Такий барвистий оберіг перев’язують червоною стрічкою, а окремо робили букетик з макових голiвок.
Після освячення мак зберігали біля образів до весни, а потім розсіювали по місту для врожаю. Сушені ж квіти впліталися дівчатам в коси на Благовіщення.
Традиційними стравами на Маковея вважають пісний борщ з грибами і коржиками або ”ломанці”. Перед вживанням їжі вранці необхідно було обов’язково випити води, оскільки на Перший Спас вона свята.
Яблучний Спас (19 серпня)
Другий, або Яблучний Спас перегукується з язичницьким святом настання осені. До цього дня слов’янам було заборонено їсти яблука і готувати з них що-небудь. Після 19 серпня і приходу більш холодних днів плоди вважалися готовими для збору. За традицією, християнське свято Преображення Господнього отримало свою другу назву.
Чому ж така дивна традиція? З чим пов’язана заборона їсти яблука?
Існувало повір’я, що в світі мертвих ростуть дивовижні яблуні з золотими та срібними плодами. Якщо ж хтось із дорослих не втримався і з’їв соковитий плід, йому випадало сорок днів для спокути своєї провини.
Яблучний спас – третій літній день, коли прийнято поминати померлих (перші два – Страсний Четвер і Зелені свята). Щоб запобігти потраплянню душ небіжчиків і всiлякого зла в дiм, до церкви знову несли святити квіти і мак, яким згодом обсипали себе і будинок. Крім цього, з останніх колосків з поля, що залишалися після жнив, сплітали Спасову Бороду – вінок, і несли його разом з квітами і яблуками до церкви.
Обрядовими стравами вважаються печені яблука, пироги з яблуками, узвар і компот.
На Другий Спас наступали перші заморозки. За прикметою, якщо день ясний – зима буде лютою і сніжною, а осінь сухою. Якщо траплявся дощ – осінь буде мокрою, а зима теплою.
Хлібний Спас (28 серпня)
Хлібний, або горіховий Спас, як і другий Спас, вважається не лише християнським святом. Християни ж його також знають як свято Успіння Пресвятої Богородиці.
Колись месопотамський цар був важко хворий на проказу. Дізнавшись про вміння Ісуса зцілювати, послав він свого художника намалювати портрет Спасителя, щоб образ його вилікував царя. Але у майстра нічого не вийшло. Ісус взяв чисте полотнище і витер ним обличчя. На полотні був втілений його нерукотворний образ, який зцілив царя. На жаль, реліквія була викрадена в 1204 році під час хресного ходу, і сліди її загубилися.
В Україні в цей день починали збір горіхів, які вже вважалися зрілими. До того ж, пекли перший хліб нового врожаю. А після жнив влаштовували ярмарки, на яких необхідно було традиційно запастися полотном, тому той день ще називали полотняним Спасом.
На святковий стіл виставляли м’ясні та рибні страви, горіхи, яблука та мед. Вода в річках і в колодязях, як і на перший Спас, вважалася освяченою. А 29 серпня слов’яни відзначали настання осені: ходили по домівках, співали колядки, а в церквах святили яблука, мед і горіхи.
Тож на порозі в нас перший з 3-ох літніх Спасів, які настають у серпні. Медовий Спас, або Маковія, у народі це свято люблять за солодкий мед, смачну випічку з маковою начинкою і красиві букетики маковійчики, які святять у церкві.
На Маковія, як і на будь-яке інше церковне свято, здавна існують заборони на серйозну роботу в городі, на присадибній ділянці і вдома. Не можна копати, будувати, шити, прати, прибирати. Всю роботу зазвичай роблять напередодні. Зате цього дня можна збирати перший мед і насіння маку, які як раз встигають до 14 серпня.
На день Медового Спаса починається Успенський піст, який завершиться рівно через два тижні, 28 серпня, якраз на свято Успіння Пресвятої Богородиці. А значить, починаючи з Медового Спаса важливо дотримуватися заборон в раціоні: не можна їсти м’ясо, молоко і похідні продукти, рибу, яйця, а в деякі дні – гарячу варену їжу і рослинну олію.
У народі запримітили, що на Маковія літні дні помітно коротшають, вода холоднішає і часто цвіте, особливо в стоячих водоймах. А тому вже з наступного дня не можна було купатися в озерах і річках, інакше з’являвся ризик потонути або серйозно захворіти. Також на Мокрий Спас купали худобу востаннє за рік, щоб на неї не напали хвороби.
На Медовий Спас не можна шуміти, особливо коли вирушали на пасіку за медом. За народними прикметами, якщо сильно гучно святкувати, можна потривожити бджіл, які починали активно збирати мед нового врожаю. Також головна заборона стосується меду: до самого Медового Спасу його не можна їсти, поки мед не освятять у церкві.
А ще на Маковія не можна сваритися, лаятися, лихословити, бажати комусь зла, щоб не накликати на себе негатив і нещастя.
Ось і прийшов день Медового Спаса! Вітаю Вас і бажаю, щоб життя було солодке, немов мед, й не було в ньому жодної ложки дьогтю. Нехай серце зігріває любов, не знає душа нічого поганого. І нехай Медовий Спас зробить щасливими Ваші родини!
|
|
|
|
