• Авторизация


Василь Симоненко. І загойдають дерева на вітті Апостолів злочинства і облуд ... 03-09-2020 14:33 к комментариям - к полной версии - понравилось!

Это цитата сообщения Miledi1950 Оригинальное сообщение

Василь Симоненко. І загойдають дерева на вітті Апостолів злочинства і облуд ...

 



Гранітні обеліски, як медузи,
Повзли, повзли і вибилися з сил —
На цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для могил.

Мільярди вір зариті у чорнозем,
Мільярди щасть розвіяні у прах.
Душа горить. Палає лютий розум.
І ненависть регоче на вітрах.

Коли б усі одурені прозріли,
Коли б усі убиті ожили,
То небо, від прокльонів посіріле,
Напевне б, репнуло від сорому й хули.

Тремтіть, убивці! Думайте, лакузи!
Життя не наліза на ваш копил.
Ви чуєте? На цвинтарі ілюзій
Уже немає місця для могил!

Уже народ — одна суцільна рана,
Уже від крові хижіє земля,
І кожного катюгу і тирана
Уже чекає зсукана петля.

Розтерзані, зацьковані, убиті
Підводяться і йдуть чинити суд,
І їх прокльони, злі й несамовиті,
Впадуть на душі плісняві і ситі,
І загойдають дерева на вітті
Апостолів злочинства і облуд!

Василь Симоненко
23.12.1962



Василь Симоненко написав цей вірш після потрясіння, яке він пережив на місці поховань жертв сталінських репресій у Биківні. Через цензуру, вірш найчастіше друкувався під назвою “Пророцтво 17-го ро­ку”.

aramat_000 (15x15, 1Kb)

Рамочка від Beauti_Flash

 

вверх^ к полной версии понравилось! в evernote


Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник Василь Симоненко. І загойдають дерева на вітті Апостолів злочинства і облуд ... | soroka_beloboka - Дневник soroka_beloboka | Лента друзей soroka_beloboka / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»