Сини ідуть за обрії далекі ...
14-07-2020 17:49
к комментариям - к полной версии
- понравилось!
Это цитата сообщения Miledi1950 Оригинальное сообщение
Сини ідуть за обрії далекі ...
Сьогодні двоє українських військових загинули у зоні Операції об’єднаних сил у Донецькій області.
В суботу в Києві на Берковецькому кладовищі поховали 29-річного солдата 30 омбр Олега Шила, який загинув 8 липня від ворожої кулі на Луганщині.
11 липня й на Львівщину прийшла чергова сумна звістка з фронту. На війні загинув молодший лейтенант Тарас Матвіїв.
Молоді хлопці віддали своє життя за те аби в наших домівках був спокій і мир. Бойові дії тривають і війна забирає найкращих...
Світла пам`ять Героям!
Сини ідуть за обрії далекі,
Не залишають звісток і адрес,
Немов підбиті кулями лелеки,
Пливуть у сивій купелі небес.
Скривавлені і спалені у танках,
Розірвані у полі на шматки…
Чорніють на похованих останках
Хрести, немов обвуглені кістки.
За ними відголосять панахиду
Тужливі дзвони, дощ і матері…
Невже зі смертю програно кориду
І ґніт життя у свічці догорів?
І, кров’ю замережана, дорога
Поміж ниток лягла на полотно…
Як мало їм відведено земного
І як багато вічного дано!..
І, мов з корінням вирвані дерева,
Лишають по собі́ глибокий шрам.
Сини ідуть тримати наше небо,
Щоб дати шанс усім новим життям.
© Автор вірша: Наталя Данилюк
вверх^
к полной версии
понравилось!
в evernote
Это цитата сообщения Miledi1950 Оригинальное сообщение
Сини ідуть за обрії далекі ...
Сьогодні двоє українських військових загинули у зоні Операції об’єднаних сил у Донецькій області.
В суботу в Києві на Берковецькому кладовищі поховали 29-річного солдата 30 омбр Олега Шила, який загинув 8 липня від ворожої кулі на Луганщині.
11 липня й на Львівщину прийшла чергова сумна звістка з фронту. На війні загинув молодший лейтенант Тарас Матвіїв.
Молоді хлопці віддали своє життя за те аби в наших домівках був спокій і мир. Бойові дії тривають і війна забирає найкращих...
Світла пам`ять Героям!
Сини ідуть за обрії далекі,
Не залишають звісток і адрес,
Немов підбиті кулями лелеки,
Пливуть у сивій купелі небес.
Скривавлені і спалені у танках,
Розірвані у полі на шматки…
Чорніють на похованих останках
Хрести, немов обвуглені кістки.
За ними відголосять панахиду
Тужливі дзвони, дощ і матері…
Невже зі смертю програно кориду
І ґніт життя у свічці догорів?
І, кров’ю замережана, дорога
Поміж ниток лягла на полотно…
Як мало їм відведено земного
І як багато вічного дано!..
І, мов з корінням вирвані дерева,
Лишають по собі́ глибокий шрам.
Сини ідуть тримати наше небо,
Щоб дати шанс усім новим життям.
© Автор вірша: Наталя Данилюк
Рамочка від Наталя_Івушка
Комментарии (1):
Miledi1950
14-07-2020-21:00
удалить
Дякую за цитування...
Доброго Вам вечора!
Комментарии (1):
вверх^
Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.
Дневник Сини ідуть за обрії далекі ... | soroka_beloboka - Дневник soroka_beloboka |
Лента друзей soroka_beloboka
/ Полная версия
Добавить в друзья
Страницы:
раньше»