Вслухаюсь я у літні звуки:
Ось подих поля, шум ріки,
А ген співають ранні луки,
Й ромашок білі острівки.
А ще вдихаю запах літа:
Тут м’ята, рута, очерет.
Малина сонечком налита
Й живиця в лісі, й дикий мед.
А ще дивлюся в синь небесну,
І на вербу, що у ставка,
В туманну гладь – п’янку, чудесну
І в смугу лісу здалека.
Я бачу, чую і вдихаю
Природи літньої красу.
Бо ж українське все плекаю,
І в серці трепетно несу.
© Автор: Анатолій Поліщук
|
|