• Авторизация
Дневник soroka_beloboka Лента друзей - Дневник - Полная версия


Василь Корнієнко. Перший ілюстратор “Енеїди” ... 28-04-2020 19:52 к комментариям - к полной версии - понравилось!

Это цитата сообщения Miledi1950 Оригинальное сообщение

Василь Корнієнко. Перший ілюстратор “Енеїди” ...

 

3943621_4njpbcgto8emtwf54ggnbwr44n9pdygozze3pwcw4n67bqsoza (346x36, 5Kb)
3943621_4nx7bpqtodeatwfa4nh1bwcs4n77ddsto8eafwcy4napdysoz5eaye8nonqpbfqozzemmwcz4n4pbq8nonqo (656x53, 12Kb)



22 квітня 1867 р. у селі Мануйлівці Новомосковського повіту, Катеринославської губернії побачив світ Василь Онисимович Корнієнко, живописець і поет; перший ілюстратор «Енеїди».

Про що свідчить запис у метриці:
“по метрическим книгам Свято-Духовской церкви города Екатеринослава за 1867 год под № 27 записан акт следующего содержания: Тысяча восемьсот шестьдесят седьмого года рожден десятого, а крещен двенадцатого числа апреля Василий, родители его: временнообязанный крестьянин Онисим Колеников сын Корниенко и законная жена его Параскева Космина дочь”.

Його батьки – безземельні селяни (батько був чоботарем, мама вирощувала квіти на продаж). У родині було 6 малят, Василько – п’ятий, але вони дали змогу синові опанувати науки у сільській школі. Оскільки Василько малював із пуп’янка, тато відвіз його до Катеринослава, віддав художнику в науку. 15-річний Василь вступив до Першого Катеринославського реального училища, де його вчителем був Окулов Петро Тимофійович. У 1885 р. в училищі відбулася перша виставка малюнків 18-річного Василя Корнієнка. Молодим художником зацікавився катеринославський віце-губернатор барон Рокосовський.

Влітку 1887 р. В. Корнієнко одержав виклик до приватної малярської школи Макухіної у Севастополі. На дорогу, на проживання губернатор видав Василеві 100 карбованців — прибуток від виставки; навчання у школі малювання власним коштом оплатив барон Рокосовський. Після року навчання губерніальне земство виділило В. Корнієнкові стипендію на навчання в С.-Петербурзькій Академії мистецтв. У 1888 р. він вступив до Академії мистецтв у майстерню киянина Володимира Орловського «вільним слухачем», а закінчив 1896 р. «некласним художником». Тільки б жити й творити, але у Петербурзі художника мучив кісткоїд (туберкульоз) великої гомілки.

Повернувся Василь Онисимович до рідного села, переповнений бажанням творити, написав кілька картин «Портрет Т. Шевченка», «Характерник» (1890-ті рр.), «Біля корчми» (1902), «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ» (1904).




17 лютого записав митець казку «Запорізький клад». На запрошення Дмитра Яворницького Василь брав участь в оформленні Катеринославського історичного музею ім Поля. Наступного року у Катеринославі відбулася виставка творів Василя Корнієнка. Прийшла слава, але розминулася з долею: художника з’їдали сухоти, недокрів’я, безгрошів’я та безробіття.

Пошуки роботи привели Василя до Одеси, Ялти. Там він писав портрети на замовлення, займався оформленням вітрин. У 1903 р. одеська українська громада, знаючи бідування талановитого художника, замовила йому 20 графічних ілюстрацій до «Енеїди» І. Котляревського (по 10 рублів за кожну; опубліковані київським видавництвом «Вік»), мали замовити ілюстрації до «Кобзаря». На жаль, не довелося горопасі довести до кінця виконання замовлення. Встиг він зробити тільки 10 малюнків до «Енеїди».


Еней був парубок моторний


Еол "зібрав всіх вітрів


Юнона в дорозі до Еола

[700x]
Нептун на ракові


Дидона і Троянці


Дидона та Еней


Сивилла та Еней


Улиця до пекла


Перевізник Харон


Еней перед поєдинком із Турном


Низ і Евріал та Латинці

Писав поезії, як ми сьогодні, був у відчаї від непробудного сну українців:
Візьми посох, прочанине,
І пройдись понад Дніпром,
Там спить всюду Україна
Непробудним тяжким сном…

Він знав, що доти Україна буде спати непробудним сном, доки не розкажуть її дітям про минуле, доки не покажуть сучасне. Він мав намір намалювати малюнки до всієї історії України, а щоб якнайкраще змалювати минуле, він студіював народні думи та пісні, кожна дума чи пісня мала бути намальована пензлем.

Помер Василь Корнієнко 11 грудня 1904 р. в Одесі у віці 34 років від саркоми після 2-х складних операцій. Коли батьки приїхали за сином, знайшли альбом його поезій, великий портрет Тараса Шевченка, картину «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ». Поховали Василя Опанасовича Корнієнка в рідній Мануйлівці
на березі Дніпра, могила не зберіглася.

Сьогодні Василь Корнієнко нагадує про себе живописним автопортретом, який прикрашає один із залів Дніпровського художнього музею:
юнак в українському національному одязі закохано дивиться в майбутнє, і є в ньому щось і від Енея, і від запорозького характерника, і від українського бандуриста-Орфея, що пливе Самар-річкою, і від козака Голоти, і від простих Мандриківських юнаків, серед яких він виріс і яким подарував усі творчі порухи своєї душі, сподіваючись, що колись за нього зроблять краще.

Автор: Ганна Черкаська

 

вверх^ к полной версии понравилось! в evernote
Комментарии (1):


Комментарии (1): вверх^

Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник Василь Корнієнко. Перший ілюстратор “Енеїди” ... | soroka_beloboka - Дневник soroka_beloboka | Лента друзей soroka_beloboka / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»