В'їзд Господній у Єрусалим в українському іконописі.
Вхід Господній до Єрусалиму (шостий тиждень Великого посту)
Подія описана у всіх чотирьох Євангеліях. Євангеліє від Матфея (21:1-11): А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів,
до них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.
А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх.
А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:
Скажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина.
А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.
Вони привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них.
І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою.
А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!
А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий?
А народ говорив: Це Пророк, Ісус із Назарету Галілейського!
[показать] В'їзд в Єрусалим. Середина XVI ст. Україна
Давні юдеї вірили, що Месія прийде до них на Пасху і врятує від завойовників. В Єрусалимі саме ходили чутки про чудеса, які здійснив Ісус, і, зокрема, про воскресіння Лазаря, тож не дивно, що Його масово і урочисто зустріли на вході до міста. Щоб показати, що Він несе мир, а не війну, Христос в'їхав у місто на ослі, бо ж за східним звичаєм, в'їзд на цій тварині означав прихід з миром, а на коні - з наміром війни.
[показать] В'їзд до Єрусалиму. З іконостасу Успенського собору Києво-Печерської лаври, 18 ст
В'їзд в Єрусалим в українському іконописі - вкрай цікавий сюжет. Так класична візантійська композиція збагачена багатьма індивідуальними рисами, що дають змогу побачити частинку життя певного регіону.
Перш за все, увагу привертає архітектура - попри певну стилізацію, практично завжди (до 19 ст.) можна бачити вигляд міста, в якому працював художник, або для якого малювалась ця ікона. Яскравий приклад - вигляд Львова 17 ст, на образі з храму св. Параскеви у Львові. Бачимо як ратушу, так і оборонні споруди та знамениті львівські дзвіниці. Також, цікавим є схожа архітектура на двох представлених іконах 17 ст. Очевидним є авторство різних людей і з певним проміжком часу, але окремі архітектурні елементи мало не ідентичні, а значить - малювалось одне місто.
[показать] В'їзд в Єрусалим, іконостас ц. Св. Параскеви, м. Львів. Львівський цех, Ф. Сенькович, В.Петрахнович, поч 17 ст.
Великий інтерес викликають жителі міста. Діти, жінки, багатії та простий люд зображені такими, якими вони були в епоху художника, даруючи нам повне уявлення про їх моду, та в певній мірі, про етнічну приналежність, бо ясна річ, малювались не давні євреї, а сучасники художника. На чолі містян майже завжди бачимо сивобородого можновладця у
Вхід в Єрусалим. іконостас із с. Стара Скварява, поч 16 ст. Перемишська школа іконопису
Сьогоднiшнє свято нагадує нам, що Христос iшов урочисто на страждання i смерть. Вiн дав i нам благодать перемагати страждання. Гiлля верби, яке ми тримаємо в руках у це свято, нагадує нам про те, що життя перемагає. Якщо воно перемагає в рослинi, то тим бiльше - в людинi, бо людина незрiвнянно цiннiша за рослину. Якщо Бог турбується про життя рослин i тварин, то чи не набагато бiльше Вiн любить людину? Заради спасiння кожного з нас Господь наш Iсус Христос вiддав Себе на страждання i смерть. Йому слава, честь i поклонiння на вiки вiкiв.
Амiнь!
