
Наближається День Соборності України, який відзначають у річницю Акту возз'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної республіки. Яка ж історія цього свята і коли буде День Соборності України в 2020 році, дізнаємося з нижченаведеного матеріалу.
День Соборності України: дата та історія свята
Україна 22 січня відзначає День Соборності. Це робочий день і в 2020 році він випадає на середу, самий розпал робочого тижня.
Щорічно свято День Соборності України відзначається в річницю підписання Акту возз'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної республіки 1919 року.
У січні 1918 року була створена Українська Народна Республіка (УНР), а на територіях, що входили до складу Австро-Угорської імперії, була утворена Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).
У грудні 1918 року лідери двох держав у Фастові підписали передоб'єднувальний договір.
22 січня 1919 року цей договір, що увійшов в історію як "Акт злуки – акт об'єднання українських земель", був оприлюднений в Києві на Софійській площі.
Офіційний державний статус День соборності України отримав у 1999 році після відповідного указу президента країни Леоніда Кучми.
Але і до цього українці проводили пам'ятні акції в цей день. Один із найяскравіших прикладів – 21 січня 1990 року, коли жителі багатьох населених пунктів, взявшись за руки, створили живий безперервний ланцюг від Києва до Львова.

«Живий ланцюг» 1990 року в архівних фотографіях
З0 років тому в Україні відбувся «Живий ланцюг» («Українська хвиля») з нагоди 71-річчя проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року.
Ця акція, яка відбулася у неділю, 21 січня 1990 року, в переддень свята Злуки, – одна із наймасштабніших такого роду у світовій історії.
«Живий ланцюг» став одним із важливих кроків до відновлення Української держави. Люди взялися за руки, щоб продемонструвати Соборність України на шляху до незалежності.
Акцію «Українська хвиля» організував Народний Рух України, його очолював Іван Драч, а головою виконавчого органу – Секретаріату – був колишній політв'язень Михайло Горинь. Підготовка «Живого ланцюга» почалася ще у вересні 1989 року, організатори від різних областей збиралися на наради щомісяця чи й раз на два тижні.
Ланцюг починався в Івано-Франківську від Центрального народного дому (колишньої резиденції парламенту ЗУНР і місця ухвалення Акту Злуки), йшов через Стрий (звідси йшло його відгалуження на Закарпаття), Львів, Тернопіль, Рівне, Житомир до Києва. Початок ланцюга в Івано-Франківську зумовлений тим, що саме Івано-Франківськ (тодішній Станіславів) у 1919 році був столицею ЗУНР. «Українська хвиля» простягалася на близько 700 кілометрів.
У «ланцюзі» взяли участь, за офіційними даними радянського режиму, близько 450 тисяч осіб. За неофіційними оцінками – від 1 до 5 мільйонів.
Щільність «ланцюга» була неоднорідною – від кількох рядів у центрі Львова до інтервалу в десятки метрів у деяких районах Київщини та Житомирщини. Передбачаючи таку ситуацію, штаб акції скеровував у такі місця автобуси з активістами зі Львова й Івано-Франківщини. Фінансування акції не склало для її організаторів надзвичайних проблем завдяки ентузіазму активістів: пальне для автотранспорту учасники акції забезпечували власним коштом.
Після проведення «Живого ланцюга» у Києві, Житомирі, Львові та Івано-Франківську відбулися мітинги-молебні.
Про історію самого Акту Злуки 1919 року можна прочитати у статті «Акт Злуки: на шляху до створення Української держави».

«Живий ланцюг» у столиці України, який тягнеться до Львова, а далі – до Івано-Франківська. Київ, 21 січня 1990 року

«Живий ланцюг» у Києві. Ця акція – одна із наймасштабніших такого роду у світовій історії

«Живий ланцюг» у центрі Києва біля будівлі Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка

Київ. «Живий ланцюг» став одним із важливих кроків до відновлення Української держави. Люди взялися за руки, щоб продемонструвати Соборність України на шляху до незалежності

Представники донецької і харківської делегацій у «Живому ланцюзі» в Києві

Донецька делегація, яка прибула до Києва, щоб стати частиною «Живого ланцюга», котрий символізував Соборність України на шляху до відновлення Української держави

Київ. Буковинці теж приєдналися до «Живого ланцюга». Фото Георгій Манчуленко

«Живий ланцюг» у Львові

Площа Ринок у Львові

Львів. Акцію «Українська хвиля» організував Народний Рух України, його очолював Іван Драч, а головою виконавчого органу – Секретаріату – був колишній політв'язень Михайло Горинь. Підготовка «Живого ланцюга» почалася ще у вересні 1989 року, організатори від різних областей збиралися на наради щомісяця чи й раз на два тижні.

Жителі Львова вишикувалися на Личаківській вулиці вздовж трамвайних колій

Львів. У «ланцюзі» взяли участь, за офіційними даними радянського режиму, близько 450 тисяч осіб. За неофіційними оцінками – від 1 до 5 мільйонів

Львів. «Живий ланцюг» простягався на близько 700 кілометрів. Щільність «ланцюга» була неоднорідною – від кількох рядів у центрі Львова до інтервалу в десятки метрів у деяких районах Київщини та Житомирщини. Передбачаючи таку ситуацію, штаб акції скеровував у такі місця автобуси з активістами зі Львова й Івано-Франківщини. Фінансування акції не склало для її організаторів надзвичайних проблем завдяки ентузіазму активістів: пальне для автотранспорту учасники акції забезпечували власним коштом

Львів. Дорожний вказівник інформує про напрямок до Тернополя – це наступний обласний центр, яким проходив «Живий ланцюг»

Карта «Живого ланцюга» на відрізку траси Львів-Тернопіль: кожен населений пункт мав свій проміжок. Із архіву Богдана Гориня.
Ланцюг починався в Івано-Франківську від Центрального народного дому (колишньої резиденції парламенту ЗУНР і місця ухвалення Акту Злуки), йшов через Стрий (звідси йшло його відгалуження на Закарпаття), Львів, Тернопіль, Рівне, Житомир до Києва. Початок ланцюга в Івано-Франківську зумовлений тим, що саме Івано-Франківськ (тодішній Станіславів) у 1919 році був столицею ЗУНР

«Живий ланцюг» у Рівному (фото надала Звенислава Калинець-Мамчур)

Після проведення «Живого ланцюга» у Києві, Житомирі, Львові та Івано-Франківську відбулися мітинги-молебні

Під час мітингу на стадіоні «Спартак» у Житомирі у День проведення «Живого ланцюга»

Мітинг у столиці України на Софійському майдані (на той час площі Богдана Хмельницького) після завершення «Живого ланцюга» в рамках відзначення історичного Акту Злуки УНР і ЗУНР в 1919 році. Київ, 21 січня 1990 року


Під час відзначення історичного Акту Злуки УНР і ЗУНР у Києві. На світлині попереду з прапором та у формі січового стрільця – співак Віктор Морозов, а інший прапороносець – громадський активіст Орест Карелін

Софійська площа у той час була площею Богдана Хмельницького (така назва була у період 1944–1993 років)

Представники Черкащини також присутні

Київ. Про історію самого Акту Злуки 1919 року можна прочитати у статті «Акт Злуки: на шляху до створення Української держави»
Дивіться також відео про століття Дня Соборності України:
Використані матеріали: Джерело та Джерело
