ДАЙ НАМ, ГОСПОДИ, СИЛ ДЛЯ ВІДПЛАТИ!

Відімсти, мій Народе, за землю в огні,
Пошматовану звіром триклятим,
Що впивається кровію наших синів
Що від люті своєї уже знавіснів,
А колись називався нам "братом".

Відімсти за хрести, що у небо кричать,
За вітрами роз'ятрені рани,
За весь біль невимовний в сирітських очах,
Що голівок не схилять до батька плеча,
Про дитинство забувши зарано.

Відімсти за зчорнілих, невтішених вдів,
Що в мить ока сивіють над гробом,
За те "Кача", що плине щодня по воді,
Наче славень одвічній вселенській журбі,
Що з рабів нас в Народ переродить.

Відімсти за стареньких обабіч доріг,
Що стрічають гроби на колінах,
За болото, що липне солдатам до ніг,
Що ніколи не вернуть на рідний поріг,
Бо помруть за свою Україну.

Відімсти за всі чорні хустини у мам,
Що не змиряться з смертю Героя,
За сльозу побратима, що гріб той тримав,
За ті вирви, які не сховає трава
На землі, що втомилась од воєн...

Волелюбний Народе, священний твій гнів
Має право меча в руки взяти,
І воскреснути Духом, пройшовши вогні,
Змити вражою кров'ю сліди від війни...
Дай нам, Господи, сил для відплати!

Художник: Олег Шупляк
© Автор вірша: Наталія Крісман

Рамочка від BFlash