Тихо за обрієм ховалося сонливе сонце. Ховалося у холодних пеленах неба, засинало під колискову зимового, ще неприйдешнього вечора, який непомітно зодягався у свої шати господаря ночі. А десь там, у відліку всесвіту, у відліку часу, посміхався зимовим подихом, першим подихом немовляти та останнім- останнім подихом старця, день- останній день старого року. Він ніби відживав свій вік. Вік радості в народженім житті, вік смутку у його закінченні, вічні турботи, протистояння, розчарування та блаженство, вік любові, вік того, що називалося- життям.

Роки як птахи – всі різноголосі.
Та чути Вам бажаю солов’їний спів найбільш.
Нехай вони на крилах Вам приносять
Лиш радість, успіх та повагу всіх.
©

Хай приспляться усі тривоги,
Хай лунають пісні на окрузІ,
Миром стеляться наші дороги:
З Новим роком вітаю! Друзі!
©