Благословенна ця земля.
Століттями лелека тут курличе.
Хай завжди її кожне немовля
На рідній мові вперше маму кличе.

Дніпро у сивий горнеться туман.
Широкі ниви хліб рясний плекають.
Не відвернутись до чужих оман,
Коли мене вітри твої торкають.

І начебто дівчина на свята,
У калиновім гіллі вся країна.
Моя земля, ти сильна і свята,
Моя благословенна Україна.

Стихають поневолення вітри
І знову солов’їна пісня ллється.
Без тебе, наче в морі без вітрил,
З тобою унісоном серце б’ється.

Відстояли себе твої міста.
Тебе торкалась не одна руїна.
Моя чудова, мила і проста,
Моя благословенна Україно!

© Copyright: Оксана Спасова-Бойко, 2010
Свидетельство о публикации №110030207149