• Авторизация
Дневник стелика Лента друзей - Дневник - Полная версия


20 люте — День Героїв Небесної Сотні ... 20-02-2018 23:59 к комментариям - к полной версии - понравилось!

Это цитата сообщения Miledi1950 Оригинальное сообщение

20 люте — День Героїв Небесної Сотні ...

 

СЛАВА ГЕРОЯМ!



День Героїв Небесної Сотні встановлений на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності.

В пам’ять про людей, які героїчно загинули в боротьбі з авторитарним режимом Януковича, щороку 20 лютого відзначається День Героїв Небесної Сотні.

Ця важлива пам’ятна дата була встановлена указом Президента України Петра Порошенка 11 лютого 2015 року з метою «увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 – лютий 2014), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України», — йдеться в документі.



Сам термін «Небесна сотня» вперше з’явився 21 лютого 2014 року після трагічний подій на вулиці Інститутській, коли силовиками Януковича були жорстоко застрелені 47 беззбройних активістів Євромайдану. Автором терміну є поетеса Тетяна Домашенко. Слово «сотня» походить від бойової одиниці Самооборони майдану, що була поділена на десятки, сотні та курені. Згодом, термін «Небесна сотня» став відноситися до всіх героїв, що поклали своє життя за весь період Революції гідності.

В цей день акції пам’яті проводяться в багатьох містах України. В Києві відбувається покладання квітів до Алеї Героїв Небесної Сотні та проводяться інші заходи. Неофіційним гімном «Небесної Сотні» стала старовинна лемківська пісня «Плине кача…» у виконанні гурту Піккардійська Терція. Вперше ця композиція зазвучала на Майдані під час прощання з білоруським активістом Михайлом Жизневським, який загинув 22 січня 2014 року, оскільки, зі слів друзів, це була його улюблена пісня.



На даний час до Героїв Небесної Сотні прийнято відносити 111 осіб. Зокрема, до подій 18 лютого 2014 року офіційно вважаються загиблими 9 осіб, серед яких Сергій Нігоян, Михайло Жизневський та Юрій Вербицький. Під час трагічних подій 18-21 лютого 2014 року загинули 84 особи. Ще 18 людей померли від отриманих на Майдані травм після 21 лютого 2014 року. Остання така смерть була зафіксована 3 червня 2015 року. Майже 3 тисячі осіб було поранено за весь період масових протестів. Звання Героя України посмертно отримали 102 загиблих, ще 3 отримали посмертно звання Лицаря Ордена Героїв Небесної Сотні. Це один громадянин Білорусі та два громадянина Грузії. 98-м родинам загиблих державою була виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 121 800 гривень.

Крім цього, в ЗМІ розповсюджувалася інформація про значно більше число загиблих, але на даний час ці свідчення не є офіційно доведеними. Розслідування цих жахливих злочинів не завершене і по цей день, а більшість винних продовжують залишатися на волі. Тимчасова слідча комісія ВРУ в липні 2014 році встановила, що вся зброя з якої відбувався розстріл активістів була вивезена в Крим а всі документи знищені. Більшість беркутівців, що були причетні до вбивств втекли в Московію. Також комісія встановила, що вже за нового керівництво МВС було знищено багато доказів а розслідування всіляко затягувалося. Зокрема, с під слідства загадковим чином зник керівник «чорної роти беркута» Дмитро Садовник.



Також, в цей день прийнято вшановувати пам’ять 13-ти міліціонерів, бійців спецпідрозділу «Беркут» та Внутрішніх військ, які загинули під час протистоянь в центральній частині Києва 18-20 лютого 2014 року. Більшість бійців не відзначалася жорстокістю та просто виконували свої службові обов’язки будучи заручниками авторитарного режиму Януковича.

Очевидним є факт того, що нова влада та слабке українське суспільство не бажають до кінця розслідувати ці страшні злочини та причини які до них призвели. Головний історичний урок цієї пам’ятної дати полягає в тому, що тільки розбудова повноцінного громадянського суспільства та справжньої демократії в Україні спроможні не допустити сходження на український олімп нового диктатора та уникнути подібних трагедій в майбутньому.






















Згадаймо, як це було:
Розстріл Небесної Сотні та виведення силовиків з Києва
Розстріл Небесної Сотні став переломним епізодом в Революції Гідності та змусив владу вивести війська зі столиці та піти на компроміс з опозицією.



Після двох днів боїв ніч з 19 на 20 лютого пройшла відносно спокійно. Сторони протистояння продовжували залишатися на своїх позиціях та час від часу перекидувалися коктейлями молотова та світло шумовими гранатами.

Під ранок на майдан прибуло багато автобусів з активістами Львівської та Івано-Франківської областей. Також постійно підходили свіжі сили київлян. Весь центр української столиці був заблокований блокпостами силовиків, доступ до Майдану Незалежності був відкритий тільки з боку Бесарабської площі.

Приблизно о 8:30 ранку беркутівці великими силами спробували штурмувати Майдан з боку вулиці Інститутської в районі стели Незалежності але наразилися на щільну вогнепальну стрільбу з боку активістів. Це спричинило паніку в рядах бійців беркуту та внутрішніх військ і вони почали відступати в бік вулиць Інститутської та Європейської площі.



Окрилені успіхом новоприбулі євромайданівці, незважаючи на заклики зі сцени Майдану залишатися на місцях та утримувати старі позиції, кинулися в атаку на відступаючих бійців внутрішніх військ. Події розвивалися дуже стрімко і вже за декілька хвилин активісти озброєні палицями та щитами зуміли зайняти весь Хрещатик, Європейську площу та увірватися на територію Жовтневого палацу на вулиці Інститутській. Саме там відбулися самі драматичні та трагічні події Революції Гідності які потім назвуть розстрілом Небесної сотні.

На початку вулиці Інститутської відступ силовиків прикривали водомети та озброєні автоматами спецпризначенці МВС, так звана «чорна рота беркуту». Останні відкрили безжальний вогонь на ураження по наступаючим активістам. Крім них стріляли також снайпери, що знаходилися в прилеглих будівлях. З’явилися перші загиблі та поранені.



Незважаючи це, повстанці продовжували наступ та до 10-ї години повністю відтіснили силовиків за межі Жовтневого палацу і закріпилися в районі старої барикади напроти станції метро «Хрещатик». Активні бої тривали з 8:56 по 11:34 ранку, проте поодинокі постріли та вбивства продовжувалися до обіду.

Безпосередньо на вулиці Інститутській 20 лютого було застрелено 47 активістів Євромайдану. Декілька сотень людей отримали поранення різного ступеня важкості, деякі з них померли згодом, деякі залишилися інвалідами.

Варто відзначити особливу жорстокість силовиків з якою ті вбивали беззбройних людей, що не представляли для них прямої загрози. Багато пострілів були здійснені в спину та в людей, які просто надавали допомогу пораненим. В цей же день тодішній міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко офіційно підтвердив дозвіл на застосування вогнепальної зброї проти мітингувальників.



Драматичні події на вулиці Інститутській, за якими в прямому ефірі спостерігав весь світ, стали переломними в Революції Гідності та змусили владу вивести війська зі столиці та піти на компроміс з опозицією.

Ввечері 20 лютого, на екстреному засіданні Верховної Ради була прийнята постанова «Про засудження насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України». Постанова засуджувала дії силовиків, скасовувала антитерористичну операцію та зобов’язувала всі підрозділи повернутися в місця своєї постійної дислокації. За цей документ проголосували 236 народний депутатів серед яких 35 від партії влади. Не голосували тільки представники Комуністичної партії.

Цілий день 20 лютого відбувався вивід всіх силових підрозділів та тітушок зі столиці. Велика їх частина була зупинена та роззброєна місцевими активістами. До вечора весь урядовий квартал, крім вулиці Банкової, був повністю взятий під контроль Майданом.



У влади більше не залишилося мускулів для протистояння з народом та вона змушена була йти на компроміс. Правда, ці дії були дещо запізнілими, і тодішньому Президенту Віктору Януковичу та його найближчим поплічникам невдовзі прийшлося хутко втікати з України на свою ментально-історичну батьківщину Московію. Їм так і не вдалося повернути Україну в радянське тоталітарне минуле.

В пам’ять про людей, що героїчно загинули в боротьбі з авторитарним режимом Януковича, щороку 20 лютого відзначається День Героїв Небесної Сотні.













©

 

вверх^ к полной версии понравилось! в evernote
Комментарии (1):


Комментарии (1): вверх^

Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник 20 люте — День Героїв Небесної Сотні ... | стелика - дневник стелика | Лента друзей стелика / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»