Три стихотворения Давида Самойлова из цикла “Беатриче” постаралась перевести на украинский язык. Пример того, что на родственный язык переводить может быть сложно.
Других украинских переводов этих стихов пока не видела, хотя предварительно искала.

Давид Самойлов. Из цикла "Беатриче". Три украинских перевода.
Давид Самойлов. З циклу "Беатріче". Три українські переклади.


18.

Оригинал:

Действительно ли счастье - краткий миг
И суть его - несовершенство,
И правы ль мы, когда лобзаем лик
Минутного блаженства?

И где оно, мерило наших прав?..
О, жалкое мгновенье,
Когда пчела взлетает с вольных трав
И падает в варенье!

Нам суждено копить тяжелый мед,
И воск лепить, и строить соты.
Пусть счастья нет. Есть долгие заботы.
И в этой жизни милый гнет.


Мій український переклад:

Чи справді щастя – то коротка мить
І суть його – недосконалість,
Чи правильно – немов святе, любить
Таку дрібну тривалість?

І як нам виміряти обсяг прав?..
Нікчемна хвилька втрати,
Коли бджола злітає з вільних трав,
Щоб до варення впасти!

Ось доля наша: мед важкий робить,
Ліпити віск і будувати щільник.
Нехай не щастя – клопіт це невпинний.
І в цім житті люб’язний гніт.

Переклад 20.01.2023


25.

Оригинал:

В меня ты бросишь грешные слова.
От них ты отречешься вскоре.
Но слово - нет! - не сорная трава,
Не палый лист на косогоре.

Как жалко мне тебя в минуты отреченья,
Когда любое слово - не твое.
И побеждает ум, а увлеченье
Отжато, как белье.

Прости меня за то, что я суров,
Что повторяюсь и бегу по кругу,
За справедливость всех несправедливых слов,
Кидаемых друг другу.



Мій український переклад:


У мене грішні ти слова метнеш.
Ти хутко їх зректися побажаєш,
Та слово - не бур’ян, так не зірвеш,
Не листя пале, що на схилі бачиш.

Як жаль мені тебе у зречення хвилини,
Коли слова всі – не твої навмисно.
І розум переміг, а те, що захопило,
Віджате, мов білизна.

Пробач, що я суворим бути зміг,
Пробач повтори – їх не уникаю –
Та справедливість всіх несправедливих слів,
Що одне в одного метаєм.

Переклад 20.01.2023



30.

Оригинал:

Жалость нежная пронзительней любви.
Состраданье в ней преобладает.
В лад другой душе душа страдает.
Себялюбье сходит с колеи.
Страсти, что недавно бушевали
И стремились все снести вокруг,
Утихают,
возвышаясь вдруг
До самоотверженной печали.

20 мая 1986.


Мій український переклад:

Жалість ніжна проникливіша, ніж кохання.
Головне у ній – страждання спільне.
Це душі з душею мука рівна.
Себелюбства повне скасування.

Пристрасті, що щойно вирували,
Прагнули все знищити довкола,
Стихнуть в ній:
піднесення раптове
Їх – у самовідданій печалі.

Переклад 20.01.2023

https://valya-15.livejournal.com/983312.html