Где четыре украинских перевода стихов Юнны Мориц - там и пять. :-) Постаралась сделать еще один.

Слова заглавной песни из симпатичного фильма "Почти смешная история" (сценарий Эмиля Брагинского, постановка Петра Фоменко, в главных ролях - Ольга Антонова и Михаил Глузский, ТО "Экран", 1977).

Оригинал:

Юнна Мориц. "За невлюбленными людьми..." Из фильма "Почти смешная история", музыка Сергея Никитина

За невлюбленными людьми
Любовь идет, как привиденье.
И перед призраком любви
Попытка бить на снисхожденье -
Какое заблужденье!
Любви прозрачная рука
Однажды так сжимает сердце,
Что розовеют облака
И слышно пенье в каждой дверце.

За невлюбленными людьми
Любовь идет, как привиденье.
Сражаться с призраком любви,
Брать от любви освобожденье -
Какое заблужденье!
Все поезда, все корабли
Летят в одном семейном круге.
Они - сообщники любви,
Ее покорнейшие слуги.

Дрожь всех дождей,
Пыль всех дорог,
Соль всех морей,
Боль всех разлук -
Вот ее кольца,
Кольца прозрачных рук,
Крыльев прозрачных свет и звук.

За невлюбленными людьми
Любовь идет, как привиденье.
В словах любви, в слезах любви
Сквозит улыбка возрожденья,
Улыбка возрожденья...
И даже легче, может быть,
С такой улыбкой негасимой
Быть нелюбимой, но любить,
Чем не любить, но быть любимой.

Дрожь всех дождей,
Пыль всех дорог,
Соль всех морей,
Боль всех разлук -
Вот ее кольца,
Кольца прозрачных рук,
Крыльев прозрачных свет и звук.

1977, январь

Мій український переклад:

Юнна Моріц. "За тим, хто від любові втік..." З фільму "Майже смішна історія", музика Сергія Нікітіна

За тим, хто від любові втік,
Любов іде, немов примара.
До інших повертать доріг,
В любові бачити оману -
Яка ж то втеча марна!
Колись стискає серце так
Любов прозорою рукою,
Що рожевіє щось в хмарках,
В дверцятах кожних - спів раптовий.

За тим, хто від любові втік,
Любов іде, немов примара.
Прогнать любов з думок своїх,
За поклик їй сказать догану -
Яка ж то втеча марна!
Всі потяги, всі кораблі
Летять в однім сімейнім колі.
Любові спільники вони,
В усім її покірні волі.

Дрож всіх дощів,
Пил всіх доріг,
Сіль всіх морів,
Біль всіх розлук -
Ось її кільця,
Кільця прозорих рук
І крил прозорих світло й звук.

Того, хто утекти обрав,
Любов так просто не відпустить.
В її словах, в її сльозах
Відродження є усміх,
Відродження є усміх...

Хто прийме усміху могуть,
Тим легше так з любов'ю бути:
Хоч не збудити, та відчуть,
Ніж хоч збудить, та не відчути.

Дрож всіх дощів,
Пил всіх доріг,
Сіль всіх морів,
Біль всіх розлук -
Ось її кільця,
Кільця прозорих рук
І крил прозорих світло й звук.

Переклад 28.09.2022

Песня в фильме в исполнении Никитиных на языке оригинала.

https://valya-15.livejournal.com/967055.html