Мобильный LiveInternet Без заголовка | ТатьянаНТВ

Авторизация

Дневник ТатьянаНТВ Лента друзей - Дневник - Полная версия

Без заголовка 25-09-2014 14:30 к комментариям - к полной версии - понравилось!

Это цитата сообщения Sergey1958 Оригинальное сообщение

Золочівський замок

Назва міста швидше за все пішла від польського "зло чув". Відомо, що вже у 1180 році в межах сучасного Золочева існувало місто з назвою Радече. Перші боярські дерев'яні укріплення з'явилися на пагорбі Купина при злитті рік Золочівка і Млинівка ще у ХІІІ столітті. З того часу Золочів мав велике стратегічне значення, як східний форпост на підступах до Львова.

[640x377]

Перша згадка про поселення відноситься до 1423 року, коли воно перейшло від відомого галицького року Кердеїв у володіння Яна Менжика. У 1427 році "вілла Золочів" згадується як власність литовської родини Щеголів. У 1441 році король Владислав надав Золочів разом з навколишніми селами магнатові Яну Сенинському, як королівську заставу. Після смерті Яна у 1477 році містечком володів його син Павло аж до своєї смерті у 1498 році.

[640x330]

Магдебурзьке право Золочів отримав у 1523 році від короля Зигмунта І, який надав Станіславу Сенинському дозвіл на закладення міста. У лютому 1532 року Станіслав продає Золочів разом з 21 селом за 12 тис. злотих познанському каштеляну і великопольському старості Андрію Гурку. Можливо, саме Гурко розбудував у Золочеві дерев'яний замок та заїжджий двір для купців. Його донька Барбара Чарнковська, у 1598 році відступила замок красноставському старості Марку Собєському. З того часу Золочів на півтора століття становиться власністю Собєських.

[640x480]

Протягом 1634 - 1636 роки краківський каштелян Якуб Собєський, батько майбутнього короля Яна ІІІ Собєського, зводить мурований замок і перетворює його на неприступну фортецю. Замок будувався невідомим архітектором за голландською системою. Він є чотирьохкутним в плані, оточений глибоким ровом з мостом перед в'їзною брамою. Всередині земляного валу були облаштовані каземати, а у внутрішньому дворі розташувалися житлові споруди.

[640x480]

Замок зустрічає надбрамним корпусом. За часів Австро-Угорщини тут розміщався фортечний гарнізон. Корпус має арковий проїзд, перекритий циліндричним склепінням. Портал брами оформлений головою лева.

[640x480]

[640x480]

З північної сторони в'їзд до замку захищало додаткове укріплення - трикутний в плані равелін, який був винесений за межі основних фортифікацій.

[640x480]

Один з бастіонів замку:

[640x480]

По кутах замку розташувалися п'ятикутні земляні бастіони з сторожовими вежами, на яких герби Собєських: Яніна, Годзава, Равич і Гербурт, і дата - 1634. Вежі є декоративним, і скоріш за все ніколи не мали оборонного значення.

[360x480]

[374x480]

[640x480]

У дворі замку ліворуч від входу знаходиться двоповерховий палац у стилі італійського ренесансу, вкритий чотирьохсхилим дахом. Палац був основним житловим корпусом фортеці. На всю висоту він оформлений масивним кам'яним рустом.

[640x480]

[360x480]

[360x480]

Вхідний портал замкового палацу:

[640x480]

Найпривабливіша замкова будівля - так званий "Китайський палац". Він являє собою одноповерховий будинок з двоповерховою баштою-ротондою. Збудував його король Ян ІІІ Собєський для своєї дружини, француженки-красуні Марії-Казимири де Аркуйон наприкінці XVIII століття. Сьогодні в стінах палацу розміщується колекція творів східного мистецтва.

[640x480]

[640x480]

Поруч з палацом встановлено альтанку-пагоду:

[480x640]

За Марії-Казимири замок переживає розквіт, тут закладають дивовижний сад у східному стилі. В замковому палаці було унікальних в інженерному відношенні вбиралень. Сьогодні один з туалетів відкритий для огляду. Цікаво, що у Версалі в ті часи ще користувалися нічними горщиками.
Замкова каплиця:

[640x480]

У 1649 році татари спалили місто і замок. Король Ян ІІІ Собєський здійснив додаткові фортифікаційні роботи. Але, незважаючи на це, у 1672 році турки захопили фортецю після шестиденної облоги.
До 1737 року Золочів належав Собєським, після чого власником став сандомирський воєвода Тарло. Наприкінці XVII замок перейшов до Михала Казимира Радзівіла та його сина Кароля Станіслава, і поступово занепадає. З 1801 по 1868 роки останній хазяїном замку був Лукаш Комарницький, після чого місто перейшло у власність австрійської корони і тут було розміщено постійний гарнізон.

[360x480]

[360x480]

У 1872 році австрійський уряд влаштував у замку в'язницю. В'язниця була тут і при польській, і при радянській владі. У 1941 році перед вступом німців радянські кати знищили у стінах замку 649 невинних українців. В пам'ять про ті трагічні події у 1995 році поруч із замком спорудили капличку з розп'яттям.

[640x480]

На подвір'ї замку можна оглянути величезні каміння із загадковими готичними надписами XV століття, знайдені поблизу села Новосілка, що неподалік Золочева. Створення цих надписів приписували ордену тамплієрів. На одному з каменів - два символи: терновий вінок і вінок з живих квітів. Останні дослідження вносять в цю романтику трохи розчарування: надписи, ймовірно, походять з ХІХ століття.

[640x480]

Сьогодні замок належить Львівський галереї мистецтв.

[640x480]

Крім замку, Золочів має багато цінних пам'яток. Це і розкішно декорований костел, дві старовинних церкви, дві нових дерев'яних, оборонний двір, ратуша, палацовий будинок, цвинтар з чотирма каплицями та цікава забудова центру. Безумовно, найяскравіша пам'ятка міста - Вознесенський костел.

[480x640]

Відомо, що ще на початку XVI століття у Золочеві існував дерев'яний костел. У 1624 році власник Золочева Якуб Собєський - батько майбутнього польського короля Яна ІІІ Собєського заснував у Золочеві римо-католицьку парафію і виділив кошти на будівництво мурованого костелу у стилі ренесансу. Спорудження храму тривало до 1627 року. Костел належав отцям-бернардинам, а у 1838 році його передали греко-католиком. Зараз це - Воскресенська церква, з якою ми познайомимося трохи пізніше.

А спочатку про костел. Храм почав будувати у 1731 році син короля Яна ІІІ Собєського - Якуб Собєський. Великих старань при будівництві святині доклав майбутній провінціал піярів та Познанський єпископ-помічник отець Людвик Гурський. Основні роботи про спорудженні храм припали на 1733 рік. Проте його будівництво фактично тривало до 1763 року.

[480x640]

Первісно храм належав ченцям ордену піярів. Проте у 1785 році австрійська влада ліквідувала колегію піярів, а у 1788 році взагалі закрила костел. Протягом 50 років храм слугував складом. З 1838 року він виконував функції парафіяльного костелу. Сучасного вигляду храм набув у 1878 році, коли було добудовано вежу. У 1903 році костел пошкодила пожежа, після чого проводився його ремонт, якій було завершено у 1907 році.

[640x480]

Костел продовжував діяти і після Другої світової війни завдяки отцю Іоану Ценському. У 1967 році його під час перебування у Польщі таємно висвятив на єпископа примас Вишинський. Ценський використовував свою владу і для висвячення греко-католицьких священників. Останню реставрацію костелу проведено у 1994 - 1997 роках.

[640x480]

Фасад храму багато декорований. Його прикрашають 4 фігури святих, доповнені різьбленими оправами вікон і ніш, характерних для бароко. Завершують фасад дві вежі, одна з яких так і залишилася недобудованою.

[525x700]

Всередині майже повністю збереглося необарокове оздоблення ХІХ століття.

[360x480]

[360x480]

Як я вже писав вище, Воскресенська церква походить з 1624 році. Первісно це був костел ченців-бернардинів, побудований Якубом Собєським. Пізніше його було освячено під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії і Св. Яцка і він був парафіяльним до 1838 року. У 1838 році його передали греко-католикам і освятили, як Вознесенську церкву. Нині вона належить православним.

[640x480]

Раніше оздобою церкви були ренесансові головний та бокові портали з багатим різьбленням та витонченими композиціями. На жаль, після останньої реставрації мистецька цінність порталів була значною мірою втрачена. Мало кому відомо, що в підземеллях храму поховані сестра короля Яна ІІІ Собєського - Софія і Катерина, та перша дружина його батька Якуба - Маріанна з Вишневецьких.

[568x480]

Найстарішою спорудою Золочева є оборонний двір (арсенал), що походить з XIV століття. Двір був резиденцію боярського роду Щеченів. Цей кам'яний двоповерховий будинок з двометровими стінами завтовшки виконував оборонні функції. тривалий час він слугував житлом для власників Золочева і був місцем зберігання зброї. Арсенал втратив своє оборонне значення після будівництва замку. Тривалий час тут містилася богадільня парафіяльного костелу (шпиталь для убогих з каплицею Св. Лазаря). Зараз будівля значною мірою втратила свій первісний вигляд.

[640x480]

[640x480]

Важливою ланкою міської системи оборони була Миколаївська церква-фортеця, що походить з XVI століття. Святиня своїм виглядом більше нагадує скромний костел. В храмі зберігся іконостас XVIII століття.