Або?рт (лат. abortus — викидень) — переривання життя зачатої, але ще не народженої дитини, внаслідок якого настає переривання вагітності, і видалення її з матки до того, як дитина зможе жити самостійно. Народження дитини після 28 тижня вагітності називається передчасними пологами. Аборт може бути мимовільним (викидень) і медичним (пряме втручання — хірургічне чи медикаментозне).
Медичний аборт як хірургічна операція зазвичай не супроводиться ускладненнями, але шкідливо впливає на здоров'я жінки в цілому, порушує функції матки та яєчників (особливо, коли переривається перша вагітність), сприяє запальним захворюванням жіночих статевих органів, нерідко призводить до безплідності жінки. Все це стосується і мимовільного аборту. Найтяжчі наслідки викликає кримінальний аборт, що майже завжди буває ускладненим (занесення в матку хвороботворних мікроорганізмів з дальшим сепсисом, тяжкі механічні ушкодження матки і сусідніх органів).
Ранні ускладнення з'являються під час аборту чи відразу після нього. Найчастіші ускладнення — кровотеча, ушкодження шийки матки, порушення згортання крові, емболія (закупорка судин). Досить часто трапляється неповний витяг плодового яйця. Для попередження цього ускладнення проводять ультразвукове дослідження, а у випадку виявлення залишків плодового яйця — повторне вискоблювання. Крім того, після аборту загострюються хронічні захворювання статевих органів (сальпінгоофорит, ендометрит тощо). Серйозну небезпеку становлять занесення інфекції в матку під час аборту і порушення цілісності стінки матки (перфорація) з ушкодженням кишечника, сечового міхура.
Після аборту спостерігаються піхвові кров'янисті виділення. Їхня кількість і тривалість індивідуальні і залежать від терміну вагітності, скорочувальної здатності матки і згортання крові. Імовірність виникнення ускладнень найбільш висока в жінок:
До них відносяться запальні захворювання статевих органів, гормональні порушення, ендометріоз, дисфункція яєчників, безплідність, ускладнення течії вагітностей. Використання під час аборту розширників нерідко спричиняє розвиток недостатності (неповного змикання) шийки матки. Надалі це може привести до слабості м'язового апарату шейки матки і, як слідство, до пізніх викиднів на терміну 18-24 тижня. Після аборту різко зростає частота позаматкових вагітностей. При наступних вагітностях і пологах зростає імовірність порушення родової діяльності й аномалій розташування плаценти; захворювань немовлят, зв'язаних з патологією судин матки. Після одиничного аборту погроза викидня при наступній вагітності становить 26%, після двох — зростає до 32%, а після трьох і більш небезпека мимовільного переривання вагітності досягає 41%. Збільшується і ризик утворення пухлин молочних залоз, шийки і тіла матки.
Аборт переважно викликає негативні наслідки для жіночого організму:
В Україні рівень абортів та їх наслідки все ще викликають велике занепокоєння. У структурі причин материнської смертності, якій можна було запобігти, аборти і пов'язані з ними ускладнення забирають життя майже кожної десятої жінки, що померла під час вагітності. Не зважаючи на тенденцію до зниження, рівень абортів в Україні залишається найбільш високим серед країн Європи і становить 21,1 на 1000 жінок фертильного віку; 45,8 — на 100 вагітностей, 84 — на 100 пологів[3].
Спостерігається несприятлива тенденція до підвищення кількості абортів у вперше вагітних, наслідком яких є високий рівень захворюваності та ризик безплідності (2004 року у порівнянні з 1991 роком цей показник збільшився у 2 рази: у 1991 — 5,6%, у 2004 — 12,1%). Реально вплинути на рівень абортів можна шляхом просвітницької роботи серед жінок всіх вікових категорій.
Полеміка щодо аборту
У світі триває дискусія і суперечки щодо морального та правового статусу аборту. Дві основні групи, що дискутують називають себе «за вибір» (з притиском на право жінок вибирати) і «за життя» (з притиском на права ненародженої дитини на життя). Кожна група, з різними результатами, прагне впливати на громадську думку і добитися правової підтримки своєї позиції. У деяких випадках полеміка призвела до використання насильства.
Аборт засуджується головними деномінаціями трьох авраамічних релігій, — християнством, ісламом та юдаїзмом — і вважається в них формою вбивства. Позиції по відношення до цього питання є зазвичай менш визначеними й інституціоаналізованими в корінних релігіях далекого Сходу й ішних частин світу, як і в новітних релігійних рухах.
Згідно з християнським ученням свідомо вчинений аборт є вбивством людини, порушенням однієї з головних заповідей — «Не вбивай!»[8] і є важким гріхом.
Християнська Церква не трактує даного аргументу як виключно якийсь свій внутрішній закон, а підкреслює його загальне значення для всіх людей, не залежно від їх релігійного переконання, так як справа йде про життя. Церква також вірить у те, що життя людської особи починається від запліднення.
Християнське заперечення аборту базується на ряді джерел. Дідахе — трактат ранніх християн (вчення дванадцяти апостолів) — прямо забороняє аборт. Біблія, натомість, не робить спеціальних згадок власне про аборт, однак неодноразово згадує про ненароджене життя.
Сучасне ставлення Християнської Церкви до абортів можна викласти так:
| ми, разом з єпископами (які безліч разів засуджували аборти), заявляємо, що безпосереднє переривання вагітності, тобто прямий аборт, задуманий як мета чи як засіб, завжди є серйозною моральною провиною, бо це — свідоме вбивство невинної людської істоти. Жодні обставини, жодна мета чи закон на світі ніколи не зможуть зробити прийнятним те, що само по собі є негідним, бо суперечить Законові Божому, що записаний у серці кожної людини, пізнається розумом і проголошується Церквою[12][13] |