Чи жевріють в твоїх очах
Ті слова, що колись промовляла?
Бо я знаю, забути могла
Те кохання, що вогнищем звала.
І коли те було, наче й ні.
Наче вітер не кликав з зірками,
Танцювати у серця на дні,
Промовляти-писати думками.
Не кажи що світанків нема,
Не спинитися хмарам у небі,
Є для мене лише ти одна,
І я знаю: один я для тебе.