Якщо вам більше до смаку російська мова, читаємо тему на російській. У цій темі пропоную збирати всю інформацію про Єдиний реєстр податкових накладних. Багато людей називають його Єдиний державний реєстр податкових накладних. Отже, задаємо питання і якщо вони будуть досить актуальні та поширені, вони будуть додаватися на першу сторінку цієї теми.

Згідно пункту 14.1.60 Податкового кодексу єдиний реєстр податкових накладних це - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом державної податкової служби в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами;

Основні нормативно правові акти, які регулюють порядок реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі

1. Податковий кодекс, а саме пункт 201.10.
2. Постанова КМУ від 29.12.2010 №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних». 
3. Ну і, звісно, сила силенна листів ДПСУ. Вони будуть згадуватися нижче, а їх перелік буде наведено вкінці статті.

Коли платник ПДВ зобов’язаний зареєструвати ПН у Єдиному реєстрі?

Податкова накладна підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі у разі якщо (пункт 11 Підрозділу 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу):

1. Сума ПДВ у одній ПН становить більше 10 тисяч гривень;
2. ПН виписана на постачання підакцизних або імпортованих товарів (незалежно від суми ПДВ у одній податковій накладній);
3. Незареєстрована раніше податкова накладна сума ПДВ у якій (з урахуванням розрахунку коригування виписаного до неї) досягла 10 тисяч гривень.

Коли треба реєструвати у Єдиному реєстрі розрахунок коригування?

Пунктом 3 Постанови №1246 передбачені випадки, коли у Єдиному реєстрі податкових накладних треба реєструвати розрахунок коригування кількісних та якісних показників:

1. Якщо розрахунок коригування складається до податкової накладної, яка підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі;
2. Якщо після виписки розрахунку коригування сума ПДВ у податковій накладній (з урахуванням розрахунку коригування) досягає 10 тис.грн. При цьому слід зареєструвати і податкову накладну і розрахунок коригування до неї.

Загальний порядок реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі

З дня наступного за днем виписки податкової накладної або розрахунку коригування у платника ПДВ є п'ятнадцять календарних днів для того, щоб зареєструвати їх у Єдиному реєстрі. Наприклад, якщо податкова накладна виписана у останній день місяця, то вона підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі до 15 числа (включно) наступного місяця (пункт 201.10 ПКУ).
Згідно пункту 2 Постанови №1246 зареєструвати податкову накладну можна протягом операційного дня (з 00:00 до 23:00). Після складання податкової накладної в електронному вигляді, на неї накладається два електронних підпису: перший – підпис головного бухгалтера або директора (або приватного підприємця), другий – аналог печатки підприємства. Після накладання підписів, податкова накладна надсилається до податкової служби.
Тепер, протягом операційного дня, платнику ПДВ повинна прийти квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі. Якщо протягом операційного дня будь яка квитанція не прийде, то податкова накладна вважається зареєстрованою. (ПН також вважається зареєстрованою навіть в тому разі, коли квитанція про неприйняття прийде протягом наступного дня. Така позиція ДПСУ викладена у ЄБНЗ).
Згідно все того ж пункту 201.10 податкова накладна надається покупцю тільки після її реєстрації у Єдиному реєстрі (До 01.07.2012 року). Із вступом в силу з 01.07.2012 року Закону №4834-VI від 24.05.2012 податкова накладна може бути зареєстрована у Єдиному реєстрі після її надання покупцеві. Відповідні зміни внесені у пункт 201.10 Податкового кодексу. Начебто все дуже просто.

В якому періоді покупець може включити до податкового кредиту податкову накладну, виписану 30 числа, а зареєстрована у Єдиному реєстрі 10 числа наступного місяця?

Пункт 201.10 Податкового кодексу надає платнику ПДВ право зареєструвати податкову накладну у Єдиному реєстрі протягом 15 календарних днів, наступних за днем її виписки. Тому, податкову накладну з датою виписки 30 числа, а зареєстровану 10 числа наступного місяця, можна включити до складу податкового кредиту періоду її виписки. З цим також погоджується і ДПСУ у своєму листі від 20.12.2011 №9749/7/15-3517 щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі.

Чи треба реєструвати у Єдиному реєстрі розрахунок коригування до ПН, яка на дату її виписки не підлягала реєстрації, а на дату виписки розрахунку коригування підлягає?

Наприклад, у грудні 2011 року була виписана податкова накладна на суму ПДВ 70 тис.грн. У січні виписується розрахунок коригування до неї на суму (-)5 тис.грн. Чи підлягає такий розрахунок коригування реєстрації у Єдиному реєстрі?. Тут слід повністю навести пункт 3 Постанови №1246:

/forum.byhgalter.com/styles/art_colorizeit/theme/images/bb_quote.gif" target="_blank">http://forum.byhgalter.com/styles/art_colorizeit/theme/images/bb_quote.gif); background-color: rgb(225, 235, 242); border: 1px solid rgb(221, 221, 221); border-top-left-radius: 8px; border-top-right-radius: 8px; border-bottom-right-radius: 8px; border-bottom-left-radius: 8px; overflow: hidden; color: rgb(68, 68, 68); font-family: Verdana, Helvetica, Arial, sans-serif; line-height: 16.78333282470703px; background-position: 5px 8px; background-repeat: no-repeat no-repeat;">
Тобто, треба буде зареєструвати не тільки розрахунок коригування, а й саму податкову накладну.

В яких випадках податкова служба може відмовити в реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі?

Пунктом 9 Постанови №1246 передбачені наступні причини, відповідно до яких податкова служба може відмовити у реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі. Це наступні причини:

1. Помилки (відсутність обов’язкових реквізитів, неправильний код УКТ ЗЕД або інші);
2. Відсутність у Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
3. ПН або розрахунок коригування з такими самими реквізитами вже зареєстрований у Єдиному реєстрі.

Протягом операційного дня платнику ПДВ повинна надійти електронна квитанція із зазначенням причин відмови у реєстрації.

Що буде, якщо у податковій накладній, яка реєструється у Єдиному реєстрі відсутні або неправильно заповнені обов’язкові реквізити (наприклад неправильно вказаний код УКТ ЗЕД)?

Таку ПН просто не зареєструють. Помилки у податковій накладній є однією з причин відмови у реєстрації відповідно до пункту 9 Постанови КМУ №1246.

Чи можна виключити (видалити) помилково сформовану податкову накладну з Єдиного реєстру?

На це питання податкова служба надала відповідь в Узагальнюючій податковій консультації від 16.02.2012 №127. Ось сама відповідь:

/forum.byhgalter.com/styles/art_colorizeit/theme/images/bb_quote.gif" target="_blank">http://forum.byhgalter.com/styles/art_colorizeit/theme/images/bb_quote.gif); background-color: rgb(225, 235, 242); border: 1px solid rgb(221, 221, 221); border-top-left-radius: 8px; border-top-right-radius: 8px; border-bottom-right-radius: 8px; border-bottom-left-radius: 8px; overflow: hidden; color: rgb(68, 68, 68); font-family: Verdana, Helvetica, Arial, sans-serif; line-height: 16.78333282470703px; background-position: 5px 8px; background-repeat: no-repeat no-repeat;">
Простими словами, помилково сформована податкова накладна не може буди виключена (видалена) з Єдиного реєстру.

Чи можна виправити помилку у податковій накладній, яка вже пройшла реєстрацію у Єдиному реєстрі?

Впринаймні я знаю два варіанти (може хтось запропонує ще якісь). Але кожен з них має свої суттєві недоліки:
Перший варіант. Пунктом 12 Постанови №1246 передбачено, що якщо продавець надіслав кілька примірників однієї податкової накладної, то зареєстрованою вважається та, щодо якої надійшла квитанція в електронному вигляді про прийняття. Відповідно, якщо у надісланій на реєстрацію ПН виявлена помилка, а квитанція про прийняття ще не приходила, можна спробувати надіслати ще одну з правильними даними. Але не факт, що зареєструють саме її.
Другий варіант. Якщо з моменту складання неправильної податкової накладної, яка пройшла реєстрацію у Єдиному реєстрі пройшло менше 15 календарних днів, то можна виписати розрахунок коригування, яким повністю відкоригувати помилкову податкову накладну. Потім виписати нову. Але це буде суперечити вимогам статті 192 Податкового кодексу, відповідно до якого розрахунок коригування виписується тільки у разі: наступним за постачанням перегляді цін, повернення товарів, повернення передоплати. Можливість виписки розрахунку коригування для виправлення помилки у Єдиному реєстрі у статті 192 ПКУ не передбачено.

Що робити, коли постачальник не встиг зареєструвати податкову накладну у Єдиному реєстрі?

Податкова накладна спочатку виписується та надається покупцю, а вже потім протягом 15 календарних днів реєструється у Єдиному реєстрі. Що робити, коли податкова накладна є, але вона не зареєстрована у Єдиному реєстрі?
Вихід лише один – до декларації з ПДВ треба додати заяву зі скаргою на свого постачальника (пункт 201.10 ПКУ). Така скарга може бути підставою для проведення у постачальника виїзної позапланової перевірки. Тільки якщо подати таку скаргу, покупець товарів буде мати право включити таку податкову накладну до складу податкового кредиту (відповідно, якщо не подати – права на податковий кредит не буде). Слід звернути увагу на позицію податкової служби з цього питання: скарга може бути подана до декларації лише за той період, в якому виписана податкова накладна. Відповідно, у наступних періодах, скаргу подати вже не можна, а право на податковий кредит саме за цією податковою накладною втрачається.

Чи треба реєструвати ПН у Єдиному реєстрі, якщо обидва екземпляри залишаються у продавця?

В яких випадках обидва екземпляри податкової накладної залишаються у продавця, достатньо детально описано у темі Податкова накладна. Особливості виписки та заповнення. Чи треба реєструвати таку податкову накладну, в якій сума ПДВ перевищує 10 тис.грн., або постачаються підакцизні або імпортовані товари?
Згідно пункту 4 Постанови №1246 не підлягають реєстрації податкові накладні, які не видаються покупцеві та залишаються у продавця. Також на це непрямо вказує абз.2 пункту 201.10 ПКУ, згідно якого податкова накладна надається покупцю після реєстрації у реєстрі. Відповідно, якщо ПН не надається отримувачу товарів чи послуг, вона не реєструється.

Чи можна перевірити чи зареєстрована ПН у Єдиному реєстрі та як здійснити звірку отриманої ПН з даними з Єдиного реєстру?

Порядок проведення звірки даних податкової накладної з даними Єдиного реєстру описано у пунктах 13-17 Постанови №1246. Покупець повинен надіслати до ДПСУ запит на звірку, на який накладаються електронні цифрові підписи посадових осіб. Податкова служба робить витяг з Єдиного реєстру та не пізніше наступного робочого дня від дня отримання запиту, надсилає витяг покупцю товарів, який здійснює звірку.

Чи слід реєструвати декілька податкових накладних, виписаних за день, сума ПДВ по яких перевищує 10 тис.грн. (декілька відвантажень або поставок)?

Не треба. Сума ПДВ повинна перевищувати 10 тис.грн.по одній податковій накладній.

Чи можна розділити одне відвантаження або одну оплату на багато податкових накладних, щоб не реєструвати її у Єдиному реєстрі?

Доцільно було робити таке раніше, коли гранична сума ПДВ для реєстрації у Єдиному реєстрі була 100 тис.грн. і більше. Припустимо продавцю поступила передоплата на суму 360 тис.грн. в тому числі ПДВ 60 тис.грн. по одному платіжному дорученню. Чи можна на таку передоплату виписати 6 податкових накладних по 60 тис.грн. кожна. Таким чином сума ПДВ в кожній з них буде дорівнювати 10 тис.грн. та їх не доведеться реєструвати у Єдиному реєстрі.
Моя думка, що так робити не можна. Прямої вказівки на це я ніде не зустрічав, але це буде явно суперечити наступним законодавчим нормам:
Згідно пункту 201.4 ПКУ податкова накладна виписується у день виникнення податкових зобов’язань продавця. Тобто одну податкову накладну по одному покупцю за день виписати помилкою не буде, а ділення однієї поставки або оплати цим пунктом не передбачено.
Згідно закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. В нашому прикладі, первинним документом є банківська виписка на отримання грошових коштів однією сумою, відповідно і податкова накладна повинна бути одна.
Одне можна сказати абсолютно точно: податкова служба дуже сильно причепиться до цієї ситації та просто так не відстане.

Чи треба реєструвати ПН виписану на вартість послуг, для виконання яких використовувались підакцизні або імпортовані товари або такі товари були перероблені а потім реалізовані?

На ці питання у Єдиній базі податкових знань є відповіді приблизно наступного змісту:
Щодо послуг. Якщо у податковій накладній підакцизні або імпортовані товари не виділяється окремим рядком, то таку ПН реєструвати у Єдиному реєстрі не треба. Якщо такі товари фігурують у номенклатурі, то податкову накладну треба реєструвати.
Щодо перероблених товарів. Якщо такі товари були піддані достатній обробці/переробці, то вони вважаються товарами українського походження та податкову накладну, виписану на їх постачання реєструвати у Єдиному реєстрі не треба.

Чи треба реєструвати розрахунок коригування у разі зміни номенклатури?

Пункт 3 Постанови №1246, який встановлює вимоги щодо реєстрації розрахунків коригування у Єдиному реєстрі не містить виключень. Тобто, всі розрахунки коригування, які виписують до податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі, підлягають реєстрації.

Податкова накладна не зареєстрована у Єдиному реєстрі протягом 15 днів. Чи можна зареєструвати її пізніше?

На думку податкової служби, викладеній у ЄБНЗ, якщо податкову накладну не зареєструвати вчасно, то її вже не можна буде зареєструвати ніколи. Те саме стосується і розрахунків коригування, виписаних у майбутньому до такої податкової накладної.

Чи передбачена відповідальність за нереєстрацію податкових накладних або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі?

Що стосується продавця, який не зареєстрував ПН або РК, Податковий кодекс відповідальності за це не передбачає. Але, податкова служба цілком законно може застосувати адміністративний штраф передбачений статтею 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення встановленого порядку ведення податкового обліку (до 170 грн.).
Що стосується покупця, то він втратить право на податковий кредит по незареєстрованій податковій накладній, якщо, звісно, не подасть скаргу на свого постачальника.

Чи передбачена відповідальність за помилкову реєстрацію?

На це питання є відповідь у Наказі №127 приблизно наступного змісту:
У випадку виявлення розбіжностей між даними Єдиного реєстру та даними реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, які щомісячно надають в електронному вигляді до податкової служби, податкова служба звертається до платника ПДВ з письмовим запитом відповідно до пункту 78.1.1 ПКУ. У випадку ненадання пояснень ініціюється позапланова виїзна перевірка.