ООО «НЕМЕЗИДА»
65043, г. Одесса, 1-й Аэродромный переулок, 3, код ЕГРПОУ 36345460, Свидетельство плательщика единого налога № 1551007018
ВИСНОВОК
щодо повідомлення форми 20-ОПП
Подача повідомлення за формою 20-ОПП передбачена двома нормативними актами у сфері оподаткування: по-перше, це стаття 63.3 Податкового кодексу України, яка встановлює обов’язок платників податків стати на облік в органах державної податкової служби, а також обов’язок повідомляти податкові органи про всі об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням.
По-друге, порядок здійснення такого повідомлення про об’єкти оподаткування визначений у наказі ДПА України № 979 від 22.12.2010 року, яким затверджено Порядок обліку платників податків. Саме цим Порядком передбачено, що повідомлення про об’єкти оподаткування здійснюється шляхом подання платником податків повідомлення за формою 20-ОПП до податкового органу за місцем знаходження такого об’єкта.
У тому разі, коли об’єкт оподаткування або об’єкт, пов’язаний з оподаткуванням, знаходиться за межами місця основного обліку платника податків, то такий платник зобов’язаний стати на неосновний облік до податкового органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування, після чого подати форму 20-ОПП до цього податкового органу.
Основне питання для визначення необхідності подання форми 20-ОПП – це з’ясування поняття «об’єкти оподаткування» та «об’єкти пов’язані з оподаткуванням».
Стаття 63.3 Податкового кодексу України дає досить широке пояснення цих категорій: це майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Однак, такі об’єкти повинні визначатися для кожного податку окремо, виходячи з норм відповідних розділів Податкового кодексу.
Звісно, податкові органи намагатимуться тлумачити вказану норму якомога ширше та розповсюдити її на всі господарські операції платника податків. У свою чергу, платникам податків необхідно відстоювати позицію, відповідно до якої об’єкти оподаткування повинні бути пов’язані з конкретним податком.
Наприклад, якщо платник податків придбав земельну ділянку, то така ділянка є об’єктом плати за землю (стаття 270.1.1 Податкового кодексу), тобто з цим майном пов’язується виникнення у суб’єкта господарювання обов’язку щодо плати за землю. В той же час, у зв’язку з орендою офісного приміщення у платника податків не виникає будь-яких зобов’язань щодо сплати податків і зборів чи подання податкових декларацій, тому цей об’єкт не можна розглядати як пов’язаний з оподаткуванням.
Цікавим є питання про необхідність повідомляти про об’єкти оподаткування тими платниками податків, які мають право застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що почала діяти з 01 січня 2012 року.
Як відомо, всі платники податків, які мають право застосовувати спрощену систему оподаткування, поділені на чотири групи платників єдиного податку: три групи фізичних осіб-підприємців та четверта група – юридичні особи.
Так, наприклад, для визначення до якої групи платників єдиного податку належатиме фізична особа-підприємець, першої, другої чи третьої, необхідно встановити, які види діяльності здійснює підприємець. Тобто, якщо підприємець здійснює діяльність з надання побутових послуг населенню та має стаціонарне місце надання таких послуг (наприклад, перукарня), то зазначене місце буде об’єктом, пов’язаним з оподаткуванням, так як саме наявність цього місця буде визначати право підприємця бути платником єдиного податку саме першої або другої групи.
За таких умов, платнику єдиного податку необхідно повідомити про об’єкт пов’язаний з оподаткуванням, подавши форму 20-ОПП за місцезнаходженням об’єкта.
Щодо відповідальності за неподання платниками податків повідомлення за формою 20-ОПП.
Державна податкова служба зазначає, що за дане порушення на винну особу буде накладено штраф у відповідності до статті 117.1 Податкового кодексу України (для самозайнятих осіб – 170 грн., для юридичних осіб – 510 грн.).
Самозайнятою особою згідно зі статтею 14.1.226 Податкового кодексу є фізична особа-підприємець або фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та не є найманим працівником у межах такої діяльності, тобто приватні нотаріуси, адвокати, аудитори, бухгалтери, лікарі, викладачі тощо.
Однак, зазначена стаття передбачає відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби та містить виключний перелік порушень, за які можна застосувати штраф, а саме:
- неподання заяв або документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби;
- неподання документів для реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних;
- неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін;
- неподання або подання з помилками чи у неповному обсязі відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складання податкової звітності.
Тобто, дана стаття кодексу передбачає відповідальність за порушення, пов’язані лише зі взяттям на облік платника податків та своєчасною зміною облікових даних платника, і не стосується повідомлень про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням.
Можна говорити про те, що застосування цієї статті органами державної податкової служби за неподання форми 20-ОПП є неправомірним. Спеціальна ж норма, яка б передбачала відповідальність за неповідомлення про об’єкти оподаткування, відсутня.
У разі застосування таких штрафів платникам податків необхідно оскаржувати рішення податкових органів до суду.
Своє бачення даного питання повинен дати також Вищий адміністративний суд України, оскільки саме адміністративним судам підвідомчі спори платників податків з органами державної податкової служби. Саме висновки ВАС України можуть стати ключовими у питаннях повідомлення про об’єкти оподаткування, визначення самих об’єктів оподаткування та застосування відповідальності за порушення у цій сфері.
Директор Григорьев В.В.
ООО «НЕМЕЗИДА»
65043, г. Одесса, 1-й Аэродромный переулок, 3, код ЕГРПОУ 36345460, Свидетельство плательщика единого налога № 1551007018
ВИСНОВОК
щодо повідомлення форми 20-ОПП
Подача повідомлення за формою 20-ОПП передбачена двома нормативними актами у сфері оподаткування: по-перше, це стаття 63.3 Податкового кодексу України, яка встановлює обов’язок платників податків стати на облік в органах державної податкової служби, а також обов’язок повідомляти податкові органи про всі об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням.
По-друге, порядок здійснення такого повідомлення про об’єкти оподаткування визначений у наказі ДПА України № 979 від 22.12.2010 року, яким затверджено Порядок обліку платників податків. Саме цим Порядком передбачено, що повідомлення про об’єкти оподаткування здійснюється шляхом подання платником податків повідомлення за формою 20-ОПП до податкового органу за місцем знаходження такого об’єкта.
У тому разі, коли об’єкт оподаткування або об’єкт, пов’язаний з оподаткуванням, знаходиться за межами місця основного обліку платника податків, то такий платник зобов’язаний стати на неосновний облік до податкового органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування, після чого подати форму 20-ОПП до цього податкового органу.
Основне питання для визначення необхідності подання форми 20-ОПП – це з’ясування поняття «об’єкти оподаткування» та «об’єкти пов’язані з оподаткуванням».
Стаття 63.3 Податкового кодексу України дає досить широке пояснення цих категорій: це майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Однак, такі об’єкти повинні визначатися для кожного податку окремо, виходячи з норм відповідних розділів Податкового кодексу.
Звісно, податкові органи намагатимуться тлумачити вказану норму якомога ширше та розповсюдити її на всі господарські операції платника податків. У свою чергу, платникам податків необхідно відстоювати позицію, відповідно до якої об’єкти оподаткування повинні бути пов’язані з конкретним податком.
Наприклад, якщо платник податків придбав земельну ділянку, то така ділянка є об’єктом плати за землю (стаття 270.1.1 Податкового кодексу), тобто з цим майном пов’язується виникнення у суб’єкта господарювання обов’язку щодо плати за землю. В той же час, у зв’язку з орендою офісного приміщення у платника податків не виникає будь-яких зобов’язань щодо сплати податків і зборів чи подання податкових декларацій, тому цей об’єкт не можна розглядати як пов’язаний з оподаткуванням.
Цікавим є питання про необхідність повідомляти про об’єкти оподаткування тими платниками податків, які мають право застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що почала діяти з 01 січня 2012 року.
Як відомо, всі платники податків, які мають право застосовувати спрощену систему оподаткування, поділені на чотири групи платників єдиного податку: три групи фізичних осіб-підприємців та четверта група – юридичні особи.
Так, наприклад, для визначення до якої групи платників єдиного податку належатиме фізична особа-підприємець, першої, другої чи третьої, необхідно встановити, які види діяльності здійснює підприємець. Тобто, якщо підприємець здійснює діяльність з надання побутових послуг населенню та має стаціонарне місце надання таких послуг (наприклад, перукарня), то зазначене місце буде об’єктом, пов’язаним з оподаткуванням, так як саме наявність цього місця буде визначати право підприємця бути платником єдиного податку саме першої або другої групи.
За таких умов, платнику єдиного податку необхідно повідомити про об’єкт пов’язаний з оподаткуванням, подавши форму 20-ОПП за місцезнаходженням об’єкта.
Щодо відповідальності за неподання платниками податків повідомлення за формою 20-ОПП.
Державна податкова служба зазначає, що за дане порушення на винну особу буде накладено штраф у відповідності до статті 117.1 Податкового кодексу України (для самозайнятих осіб – 170 грн., для юридичних осіб – 510 грн.).
Самозайнятою особою згідно зі статтею 14.1.226 Податкового кодексу є фізична особа-підприємець або фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та не є найманим працівником у межах такої діяльності, тобто приватні нотаріуси, адвокати, аудитори, бухгалтери, лікарі, викладачі тощо.
Однак, зазначена стаття передбачає відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби та містить виключний перелік порушень, за які можна застосувати штраф, а саме:
- неподання заяв або документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби;
- неподання документів для реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних;
- неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін;
- неподання або подання з помилками чи у неповному обсязі відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складання податкової звітності.
Тобто, дана стаття кодексу передбачає відповідальність за порушення, пов’язані лише зі взяттям на облік платника податків та своєчасною зміною облікових даних платника, і не стосується повідомлень про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням.
Можна говорити про те, що застосування цієї статті органами державної податкової служби за неподання форми 20-ОПП є неправомірним. Спеціальна ж норма, яка б передбачала відповідальність за неповідомлення про об’єкти оподаткування, відсутня.
У разі застосування таких штрафів платникам податків необхідно оскаржувати рішення податкових органів до суду.
Своє бачення даного питання повинен дати також Вищий адміністративний суд України, оскільки саме адміністративним судам підвідомчі спори платників податків з органами державної податкової служби. Саме висновки ВАС України можуть стати ключовими у питаннях повідомлення про об’єкти оподаткування, визначення самих об’єктів оподаткування та застосування відповідальності за порушення у цій сфері.
Директор Григорьев В.В.