Перед тим, як почати обговорення правил роботи підприємців фізичних осіб платників єдиного податку (далі підприємець - платник єдиного податку) відповідно до правил, які буде встановлено Законом України "Про внесення змін до податкового кодексу України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 20.10.2011 року, слід ознайомитися з поточними змінами та доповненнями, на основі яких податкові органи ведуть перевірки платників єдиного податку в період роботи з 2008 року по 9-ть місяців 2011 року. На підставі накопиченої практики хочу нагадати деякі нюанси роботи підприємця - платника єдиного податку до прийняття Податкового Кодексу України (далі - ПКУ) від 2 грудня 2010 року №2755-VI та підхід перевіряючих до визначення доходів та витрат на єдиному податку, а також практики застосування штрафник санкцій. Зупинимось на самих поширених порушеннях.
Оксана Пукіш, сертифікований податковий консультант, директор компанії "Пантер Груп" для UBR.UA
Перевищення обсягу виручки від реалізації продукції
У разі, якщо в порушення вимог ст.1 Указу №727/98 підприємець - платник єдиного податку перевищив обсяг виручки 500 тис. грн. від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) або кількості осіб, що перебувають у трудових відносинах протягом року (10 осіб, включаючи членів їх сімей) у I, II, III або IV кварталі відповідного року підприємець - платник єдиного податку згідно зі ст.5 Указу N727/98 повинен був перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності після закінчення звітного періоду (кварталу) та протягом 5-ти днів з початку такого кварталу здати до податкового органу Свідоцтво про право сплати єдиного податку.
При цьому, при перевищенні виручки від реалізації підприємець - платник єдиного податку повинен подати податкову декларацію за наслідками такого звітного кварталу (далі – Декларація) та сплатити податок з доходів фізичних осіб (далі ПДФО) за ставкою 15% з чистого доходу, обрахованого із суми такого перевищення, а з 01.01.2011 року у разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становитиме 17 % суми перевищення. Сума нарахованого податкового зобов’язання по ПДФО на підставі поданої платником податку Декларації, яка подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (в якому виникло перевищення) (до 01.01.11 згідно ст. 14 Декрету), в якій зазначається сума перевищення обсягу виручки від реалізації. Донарахована сума ПДФО перераховується до бюджету у вигляді авансових платежів, які мають становити не менше 100 % річної суми податку, обчисленого з оподатковуваного доходу. Авансові платежі сплачуються до бюджету по 25 % щокварталу у строки: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня, до 15 листопада. Остаточний розрахунок податку за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно за даними зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого податку протягом року. Податкова декларація подається один раз на рік протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного року. Якщо у фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності за підсумками попереднього року обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, послуг) перевищив 500 тис. грн., то така особа може перейти на спрощену систему оподаткування лише по закінченню року, який буде після року, в якому відбулось перевищення, за умови, що обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, послуг) не перевищить 500 тис. грн.
В 2011 році згідно з пп. 177.5.2 ст. 177 ПКУ підприємці, які протягом року перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, у якому відбувся такий перехід. При цьому авансові платежі розраховують і сплачують у строки, передбачені пп. 177.5.1 ст. 177 ПКУ.
Таким чином, підприємець - платник єдиного податку при переході (починаючи з III кварталу 2011 року) зі спрощеної системи оподаткування на загальну зобов'язаний:
- подати Звіт платника єдиного податку за II квартал 2011 року;
- за підсумками III кварталу 2011 року подати декларацію про доходи, отримані протягом III кварталу. Декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем III кварталу;
- на підставі доходу, отриманого у III кварталі, розрахувати авансові платежі, які сплачуються у строки, передбачені пп. 177.5.1 ПКУ.
- починаючи з III кварталу2011 року, облік доходів та витрат вести в порядку і за формою, передбаченими наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. N 1025;
- по закінченні календарного року провести остаточний розрахунок ПДФО і подати річну податкову декларацію.
Порядок реєстрації платником ПДВ
Порядок реєстрації платником податку на додану вартість (далі - ПДВ) підприємця - платника єдиного податку при переході на загальну систему оподаткування Згідно з п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р.№168/97-ВР із змінами та доповненнями, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування повинні реєструватися платником ПДВ, якщо загальна сума від здійснення операцій з поставки послуг протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 грн. (без врахування ПДВ). Таким чином, у разі перевищення підприємець - платник єдиного податку обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік – 500 тис. грн., такий підприємець повинен з наступного звітного періоду (кварталу) перейти на загальну систему оподаткування з подальшою реєстрацією його, як платника ПДВ. Дана норма перейшла і до ПКУ. Таким чином, згідно з п. 183.10 ст. 183 ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу ДПС Заяву або подала її з порушенням строку, встановленого п. 183.2 ст. 183 ПКУ, то обов’язок нарахування та сплати податкових зобов’язань з ПДВ у такої особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання Заяви, тобто з 11-го числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300 тис. грн, несе відповідальність за ненарахування або несплату податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника податку на додану вартість без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Врахування транзитних коштів
Особливості врахування транзитних коштів в виручку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємцем - платником єдиного податку. Відносно питання чи є виручкою від реалізації підприємця - платника єдиного податку сума транзитних коштів, перерахованих платнику за договором комісії, доручення, агентському договору тощо, та відповідно до якого платник отримує лише встановлений відсоток, то згідно із ст. 1 Указу виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається вся сума, фактично отримана підприємцем - платником єдиного податку на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Тобто, застосовується касовий метод обчислення виручки, під час якого враховуються всі надходження коштів, отримані на розрахунковий рахунок або (та) в касу підприємця - платника єдиного податку. Таким чином, до обсягу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) з точки зору податкових органів необхідно включати суми всіх коштів, що надійшли на розрахунковий рахунок або (та) в касу підприємця - платника єдиного податку у звітному податковому періоді в тому числі суми поворотної фінансової допомоги, сума коштів, отриманих у вигляді відсотків банку, вартість одержаних товарів (робіт, послуг) при здійсненні бартерних операцій, сума курсової різниці, яка виникає в процесі перерахування банком коштів з валютного розрахункового рахунку на рахунок в національній валюті, кошти отримані від виду діяльності, який не зазначений у Свідоцтві, помилково перерахована сума коштів на розрахунковий рахунок, яка буде повернута та сума коштів, яка надійшла на розрахунковий рахунок у зв'язку з розірванням договору та була повернута та деякі інші не операційні доходи.
Підприємець - платник єдиного податку та звіт 1ДФ
Слід мати на увазі, що згідно п. 19.2. ст. 19 Закону № 889-IV особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, в тому числі платники єдиного та фіксованого податку, при виплаті доходів іншим підприємцям або громадянам (у тому числі при закупівлі товару) зобов’язані були надавати протягом 40 дів після закінчення розрахункового кварталу інформацію:
- доходи підприємців – подавати податковий розрахунок за формою 1-ДФ (з ознакою доходу 42);
- доходи громадян – утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб та подавати податковий розрахунок за формою 1-ДФ (з ознакою доходу 14).
З прийняттям ПКУ з 01.01.2011 р "Податковий розрахунок з сум нарахованих (сплачених) доходів на користь платників податків" по формі № 1ДФ, а також суми утриманого з них ПДФО повинен подаватись протягом 40 дів після закінчення розрахункового кварталу. Відповідно до п. 119.2 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 грн. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. Враховуючи вищевикладене, підприємець - платник єдиного податку при виплаті доходів іншій фізичній особі — підприємцю, який перебуває на загальній системі оподаткування або сплачує єдиний чи фіксований податок, зобов’язаний відобразити виплачені доходи у податковому розрахунку за ф. №1 ДФ під ознакою доходу "157" незалежно від того, підлягають оподаткуванню дані виплати чи ні. (Лист ДПАУ від 19.09.2011 р. №689/6/23-50/0315 по методології заповнення форми №1ДФ в разі виплати доходу підприємцям на загальній системі та на єдиному податку)
За несплату або несвоєчасну сплату єдиного податку підприємець несе відповідальність у вигляді штрафу, який складає 50% ставки єдиного податку, встановленої для фізичної особи. Сума єдиного податку для фізичних осіб вважається узгодженим грошовим зобов’язанням. Отже, відповідно до ст. 129 ПКУ, на цю суму нараховується пеня. Пеня нараховується на суму податку та на суму штрафних санкцій. Отже, якщо підприємець мав сплатити 200 грн. податку, то на день, наступний за граничним строком сплати він має штраф у розмірі 100 грн. та пеню за один день просрочки. Нарахування пені закінчується у день погашення податкового зобов’язання.
Книга ОДВ
Неведення, неналежне ведення, втрата або ведення незареєстрованої книги обліку доходів та витрат за формою 10 (далі Книга ОДВ) Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення встановлені наказом ДНА України від 24.12.10 N 1025 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення" (далі Порядок N 1025).
Дане порушення може привести до суттєвих проблем з конролюючими органами, хоча деякі юристи зауважують про те, що деякі наявність деяких порушень податковим органам буде довести складно, але про те, як поводитися в разі порушень знати не завадить.
В разі втрати Книги ОДВ потрібно відразу звертатися до органів внутрішніх справ і до органу податкової служби із заявою про втрату. При цьому підприємець - платник єдиного податку повинен придбати нову Книгу та зареєструвати її у ДПІ. В іншому разі якщо на момент перевірки податківці не виявлять у підприємця Книги ОДВ і заява про її втрату не була подана до ДПІ, то підприємець - платник єдиного податку ризикує потрапити у складну ситуацію.
По-перше, готівкову виручку, отриману підприємцем за весь період відсутності у нього Книги ОДВ, може бути визнано не повністю оприбуткованою (навіть якщо він проводив її через РРО) за що встановлено штраф у 5-кратному розмірі неоприбуткованих сум (стаття 1 Указу N 436).
По-друге, відповідно до ст.. 121 ПКУ підприємця покарають штрафом за незбереження Книги ОДВ. Штраф становить 510 грн.
По-третє, податковий орган має всі підстави визнати недійсною декларацію про доходи підприємця - платника єдиного податку. Відповідно до ст 44 ПКУ заборонено заповнювати податкову декларацію без підтвердних документів, а також в п .5 Порядку N 1025 чітко сказано, що для складання декларації про доходи необхідно використовувати дані Книги ОДВ. Скоріш за все до підприємця - платника єдиного податку буде застосовано штраф відповідно до п 119.2 ПКУ.у розмірі 510 грн. за недостовірні дані в податковій звітності.
В четверте, за порушення вимог Порядку N 1025, зокрема за відсутність Книги ОДВ, підприємця - платника єдиного податку та неналежне ведення обліку доходів і витрат згідно п 1.2 Положення N 637 оприбуткування готівкової виручки передбачає не тільки її проведення через РРО і відображення в КОРО, але ще й запис про неї у Книзі ОДВ) готівка не може вважатися повністю оприбуткованою (лист ДПАУ від 05.05.2010 р. N 8795/7/23-7017/538) причому штраф може бути застосований не тільки до підприємця - платника єдиного податку, а й до його найманого працівника (якщо той допустить помилку у Книзі ОДВ). Також слід мати на увазі, що п 8 розділу XX ПКУ який встановлює з 01.01.2011 р. до 30.06.2011 р. 1-гривнєвий штраф за податкові порушення, на адмінштрафи не поширюється.
Що стосується можливості застосування штрафів до підприємців - платників єдиного податку за порушення в частині неведення, неналежного ведення, при втраті або ведення незареєстрованої книги обліку доходів та витрат відповідно до чинних норм ПКУ по результатам роботи в 2011 році, то:
- якщо після закінчення 2011 року з'ясується, що підприємець у 2011 році занизив суму чистого доходу (занизив виручку або завищив витрати), зазначивши це в декларації йому загрожує донарахування податку на доходи (ПДФО) і штраф за його недоплату в розмірі 25 % від суми донарахованого ПДФО відповідно до ст. 123 ПКУ;
- Придбані товари не зазначені підприємцем, який торгує за готівку, у графі 5 Книги ОДВ або товари, передані працівнику, не зазначені підприємцем або працівником у графі 8 Книги ОДВ ДПІ може застосувати штраф відповідно до ст. 20 Закону про РРО у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами продажу, але не менше 170 грн., хоча на даний момент не існує порядку обліку товарів, розробленого для підприємців - платників єдиного податку (щодо Порядку N 1025, то це – порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, а не порядок обліку товарів).
Відповідальність за неоформленого працівника
Відповідно до чинного законодавства підприємець - платник єдиного податку має доплачувати за найманого працівника по 50% ставки єдиного податку щомісяця. Якщо найманий працівник веде готівкові розрахунки з покупцями, тобто займається реалізацією товарів від імені підприємця, то він повинен вести зареєстровану у встановленому порядку книгу обліку доходів та витрат. За її відсутність підприємець несе відповідальність у вигляді штрафу визначеного як за порушення не ведення, неналежне ведення, втрату або ведення незареєстрованої книги обліку доходів та витрат.
В зв’язку з тим, що працівник не оформлений, то відповідно не нараховувалась заробітна плата і не перераховувались податки. За не утримання та не перерахування ПДФО підприємець - платник єдиного податку, відповідно до ст. 127 ПКУ, несе відповідальність у вигляді штрафу відповідно з ПКУ п. 127.1. ст.17:
"Ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків,тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені частиною першою цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше,тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету".
Також, підприємця чекає донарахування суми ПДФО яку не було сплачено до бюджету та пеня.. Додатково на підприємця накладається штраф, який передбачено ст. 163-4 КУпАП про адміністративні правопорушення, в розмірі від 34 до 51 грн. За повторне, протягом року, порушення – штраф в розмірі від 51 до 75 грн.
У випадку донарахування заробітної плати співробітнику контролюючими органами, передбачається відповідальність за неподання звітності визначеної ст. 120 ПКУ та штраф складає 170 грн. за кожне неподання. Повторне таке порушення, платником податків до якого протягом року вже було застосовано штраф, тягне за собою накладення штрафу в розмір 1020 грн. за кожне неподання.
Донарахування суми ПДФО для підприємця в зв’язку з переходом на загальну систему оподаткування або в випадку виявлення порушення в зв’язку з не оформленням на роботу працівника та донарахування заробітної плати останньому, призводить до зобов’язань по Єдиному соціальному внеску ( далі – ЄСВ). За несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ Пенсійний фонд застосовує штрафні санкції в розмірі 10% від суми несплати (п.11 ст.25 Закону "Про ЄСВ"). Також, за кожен день просрочки терміну сплати платежу на суму недоїмки нараховується пеня, в розмірі 0,1% від суми за кожен день недоплати. Ст. 165–1 КУпАП про адміністративні правопорушення передбачено адміністративний штраф за зазначені порушення, який складає від 340 до 510 грн. За повторне таке порушення протягом року передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 510 до 680 грн.
Автор: Оксана Пукіш
Источник: Украинский Бизнес Ресурс
18.11.2011