Цей рік для нас такий сумний, сумна матір Україна!  Бо втратили ми не одного сина....Підходять свята Різдв"яні, стискає серце й душу.  Коли згадаєш скільки втрат,  та все це пережити мусим!!!   Хай в душах ваших буде завжди спогад про солдатів,   які десь так далеко на війні,   за Україну життя віддають,  за краще наше майбуття.   Молімось, українці, за солдатів,  за мирне небо та краще життя.Настане час,  і прийде та хвилина,   коли повстане Україна!  Згинуть воріженьки з нашої землі! Хай буде мир на нашій українській землі!

На порозі вечір, запалала свічка,
Потягнуло легко холодом зимовим.
Тихо в Україні, зупинилась вічність
Поміж Новим роком і Різдвом Христовим.

Не одна родина вмиється сльозами,
Не діждавшись батька, дядька, а чи сина...
А в куточку тихо поміж образами
У хустині чорній тужить Україна...

Вірш Ганни Сандалович, м. Рогатин.