Без заголовка
02-01-2015 19:42
к комментариям - к полной версии
- понравилось!
Это цитата сообщения ВЗРЫВАЯ_СТЁКЛА Оригинальное сообщение
ВОПРОС РИТОРИЧЕСКИЙ. ОТВЕТ ОЧЕВИДЕН...
Почався. Так, він уже почався. 2015-ий. Новий.
В усіх сенсах новий, правда?
Зазвичай люди радіють з цього приводу. Не дивно. Думаю, це можливість, доволі таки непогана, почати щось з нуля, щось або все... Та чи виходить?! Не знаю, як Україна зустрічала Новий Рік. Але, швидше за все, здогадуюсь. Та на фоні того, як провели новорічну ніч на передовій, будь-які здогадки про свято на цивілці (навіть найсміливіші) виглядають ну більше, ніж тьмяно, повірте!
Вони (сепаратисти) думали, що свято на їх стороні. Хах. Сепаратисти зухвало виходять на зв’зок з українськими військовими, бажають їм в новому році поразки, смертей і так далі. Нічого оригінального. Натомість їх 2015-ий почався з мінімум трьох 200-их. Буває. Війна…
Ворог пускає феєрверки, маскуючи під них звуки пострілів. Підступно. Треба бути обережним. І от опівночі! За українським часом! Знаєте, як ми це зрозуміли? В небі загорілися яскраво жовтим чотири «люстри», чи не з усіх позицій був відкритий вогонь, що просто на шмаття роздирав ніч, повідомляючи, що ось, шановні, з Новим Роком, так-би мовити! Лупили інтенсивно, лупили насичено, із завзяттям! Красиво.
[700x409]
Мій мобільний телефон почав розриватися привітаннями та побажаннями наших військових з 95-ї, 93-ї, 25-ї бригад... не чула нічого щирішого і переконливішого. І тут гордим бадьорим голосом звучить наступне в моєму телефоні: «Вітаю усіх з днем народження Бандери!» Ось воно – те, що збиває з пантелику нашого противника! Бо, знаєте, по їх телебаченню звучать тости: «За здоровье нашей печени»… Найприкріше, що таким же самим наповнений український новорічний ефір… а ІНТЕР ВЗАГАЛІ ВІДЗНАЧИВСЯ.
.... третій поверх. А там, не дивлячись на війну, постріли, передову і всі ці штуки, роздають подарунки Дід Мороз і Снігурка. Так приємно: кожному дістався красиво запакований пакуночок, а там: теплі шкарпетки, цукерки, стіки з кавою і цигарки. А на вітальній листівці: "Любий наш захиснику! Чекаємо! Повертайтесь! Перемагайте! Ілонка, Алла і баба Тамара!" І вся тусівка радісно фотографується, обнімається, бажає один одному щастя-здоров’я, ну і перемоги, звісно!
Ну от, на вулиці 2015-ий. Тільки знаєте, що трохи лякає? «Як новий рік зустрінеш, так його і проведеш»…
[640x473]
... Интер... Матрица блин... Спасибо Макаревичу за "Марионеток". Гениальная песня, Андрей Вадимович!
А мы наш новый год встречали на очень свежем морозном воздухе, под Ваш "Смысл Жизни", десантную "Синеву", "Печаль" и "Белый снег" Цоя, "Просвистела" и "Это всё" Шевчука.
Но моральным уродам, по роковому стечению обстоятельств ставшим моральными авторитетами в огромной соседней стране - надо дать спокойный, взвешенный, неагрессивный цивилизованный ответ. Просто перестать вспоминать об их существовании. Не за то, что они поют. А за то, какую позицию озвучивают по поводу событий в Украине.
Изучайте лица и делайте выводы. Гляньте на реакцию зала. Фальшив каждый взгляд, каждая улыбка, каждый хлопок. Фальшив насквозь. Искусственные внешне, такие же искусственные и пустые внутри. Горькое пророчество в шоу на Голубом во всех отношениях огоньке. Квинтэссенция пошлости и сосредоточение дурновкусья.
Неужели не сможем без голубых огоньков прожить???
.... Вопрос риторический. Ответ очевиден.
---------------------------------
Друзья мои, еще один момент.
Вряд ли моя просьба в 5 утра 2 января дойдёт до тех, кто по счастливому стечению обстоятельств не попадал под артобстрелы и стрелкотню, но поверьте на слово: сейчас вокруг много и гражданских, и военных на гражданке, для которых звук разорвавшейся петарды - это звук взрыва, войны, боли, горя и смертельной опасности для себя и окружающих. А не звук праздника. Может я смогу уговорить хоть нескольких человек отказаться от дурной затеи создавать грохоталово и файер-верки в стране, где полным ходом идёт война, которая коснулась многих...
Это не каприз, не претензия и не наезд. Просто огромная человеческая просьба.
Нет синдрома, есть инстинкты, которые появились и развились там, где они жизненно необходимы. В прямом смысле слова. Всё, сегодня уже не усну...
И я очень надеюсь, что хотя бы половина Украины (как и хотя бы треть России) мысленно были с нами.
Вместе. Быть добру и добрым людям! Искренне верю - быть!
Это цитата сообщения ВЗРЫВАЯ_СТЁКЛА Оригинальное сообщение
ВОПРОС РИТОРИЧЕСКИЙ. ОТВЕТ ОЧЕВИДЕН...
Почався. Так, він уже почався. 2015-ий. Новий.
В усіх сенсах новий, правда?
Зазвичай люди радіють з цього приводу. Не дивно. Думаю, це можливість, доволі таки непогана, почати щось з нуля, щось або все... Та чи виходить?! Не знаю, як Україна зустрічала Новий Рік. Але, швидше за все, здогадуюсь. Та на фоні того, як провели новорічну ніч на передовій, будь-які здогадки про свято на цивілці (навіть найсміливіші) виглядають ну більше, ніж тьмяно, повірте!
Вони (сепаратисти) думали, що свято на їх стороні. Хах. Сепаратисти зухвало виходять на зв’зок з українськими військовими, бажають їм в новому році поразки, смертей і так далі. Нічого оригінального. Натомість їх 2015-ий почався з мінімум трьох 200-их. Буває. Війна…
Ворог пускає феєрверки, маскуючи під них звуки пострілів. Підступно. Треба бути обережним. І от опівночі! За українським часом! Знаєте, як ми це зрозуміли? В небі загорілися яскраво жовтим чотири «люстри», чи не з усіх позицій був відкритий вогонь, що просто на шмаття роздирав ніч, повідомляючи, що ось, шановні, з Новим Роком, так-би мовити! Лупили інтенсивно, лупили насичено, із завзяттям! Красиво.
[700x409]Мій мобільний телефон почав розриватися привітаннями та побажаннями наших військових з 95-ї, 93-ї, 25-ї бригад... не чула нічого щирішого і переконливішого. І тут гордим бадьорим голосом звучить наступне в моєму телефоні: «Вітаю усіх з днем народження Бандери!» Ось воно – те, що збиває з пантелику нашого противника! Бо, знаєте, по їх телебаченню звучать тости: «За здоровье нашей печени»… Найприкріше, що таким же самим наповнений український новорічний ефір… а ІНТЕР ВЗАГАЛІ ВІДЗНАЧИВСЯ.
.... третій поверх. А там, не дивлячись на війну, постріли, передову і всі ці штуки, роздають подарунки Дід Мороз і Снігурка. Так приємно: кожному дістався красиво запакований пакуночок, а там: теплі шкарпетки, цукерки, стіки з кавою і цигарки. А на вітальній листівці: "Любий наш захиснику! Чекаємо! Повертайтесь! Перемагайте! Ілонка, Алла і баба Тамара!" І вся тусівка радісно фотографується, обнімається, бажає один одному щастя-здоров’я, ну і перемоги, звісно!
Ну от, на вулиці 2015-ий. Тільки знаєте, що трохи лякає? «Як новий рік зустрінеш, так його і проведеш»…
[640x473]... Интер... Матрица блин... Спасибо Макаревичу за "Марионеток". Гениальная песня, Андрей Вадимович!
А мы наш новый год встречали на очень свежем морозном воздухе, под Ваш "Смысл Жизни", десантную "Синеву", "Печаль" и "Белый снег" Цоя, "Просвистела" и "Это всё" Шевчука.
Но моральным уродам, по роковому стечению обстоятельств ставшим моральными авторитетами в огромной соседней стране - надо дать спокойный, взвешенный, неагрессивный цивилизованный ответ. Просто перестать вспоминать об их существовании. Не за то, что они поют. А за то, какую позицию озвучивают по поводу событий в Украине.
Изучайте лица и делайте выводы. Гляньте на реакцию зала. Фальшив каждый взгляд, каждая улыбка, каждый хлопок. Фальшив насквозь. Искусственные внешне, такие же искусственные и пустые внутри. Горькое пророчество в шоу на Голубом во всех отношениях огоньке. Квинтэссенция пошлости и сосредоточение дурновкусья.
Неужели не сможем без голубых огоньков прожить???
.... Вопрос риторический. Ответ очевиден.
---------------------------------
Друзья мои, еще один момент.
Вряд ли моя просьба в 5 утра 2 января дойдёт до тех, кто по счастливому стечению обстоятельств не попадал под артобстрелы и стрелкотню, но поверьте на слово: сейчас вокруг много и гражданских, и военных на гражданке, для которых звук разорвавшейся петарды - это звук взрыва, войны, боли, горя и смертельной опасности для себя и окружающих. А не звук праздника. Может я смогу уговорить хоть нескольких человек отказаться от дурной затеи создавать грохоталово и файер-верки в стране, где полным ходом идёт война, которая коснулась многих...
Это не каприз, не претензия и не наезд. Просто огромная человеческая просьба.
Нет синдрома, есть инстинкты, которые появились и развились там, где они жизненно необходимы. В прямом смысле слова. Всё, сегодня уже не усну...
И я очень надеюсь, что хотя бы половина Украины (как и хотя бы треть России) мысленно были с нами.
Вместе. Быть добру и добрым людям! Искренне верю - быть!
Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.
Дневник Без заголовка | Тарас_с_Луганска - Дневник Тарас_с_Луганска |
Лента друзей Тарас_с_Луганска
/ Полная версия
Добавить в друзья
Страницы:
раньше»