Цей світ судити будуть діти. Українські діти.
Не можу повірити: я, та що плакала над фільмами «Список Шиндлера» і «Життя прекрасне» про дітей в фашистських концтаборах, живу в сучасності, де «хлопчик в смугастій піжамі» тихо відступив на задній план. У нашій, українській реальності, коли увесь світ здригається від фото-звинувачень з Бучі, Ірпеня, Маріуполя, Харкова та інших міст і сіл, все набагато гірше.
Американці часто запитують мене, чи це правда.
Ви не хочете знати правду, відповідаю я їм. Коли ви дізнаєтесь про усі звірства, вам не захочеться ніколи чути назву цієї країни і про осіб, які її населяють. Ви й через 10 чи 20 років після нашої Перемоги усі, як один, вставатимете і виходитимете з ваших кав’ярень, коли до них будуть заходити орко-туристо.
Діти повинні залишатись дітьми. Бавитися ляльками й пухнастими ведмедиками.
Тішитися новеньким футбольним м’ячам й кросівкам.
Кататися в парку на каруселях й ласувати морозивом.
23 лютого для українських дітей світ перевернувся сторчма.
Сирени, вибухи, бомбосховища, міни, дула автоматів, мрія про вдосталь їжі і води…
Смерть бабусі, мами, сусіда, друга, Бровка чи Мурчика стала чимось майже буденним.
Розбомблені будинки, лікарні і школи. Народження нового життя на бетонній підлозі підвалів…
Вони вже не мріяли про нові іграшки. Мріяли, щоб увесь цей жах припинився і «мама воскресла».
Такого не було з часів Другої світової війни. 3 мільйони наших дітей страждають від війни в Україні. Понад 2 мільйони – переселенці і біженці, які терпляче чекають своєї черги за їжею і з усіх сил намагаються зрозуміти чужу мову. Ще й якимось 6-м чуттям одразу ж запам’ятовують декілька іноземних слів, щоб подякувати. Знову вчаться усміхатись.
Згідно з даними ООН, щодня в Україні гине 2 дітей, а 4 отримують поранення, в тому числі від мін, залишених орками. Діти, які уціліли, мріють повернутись додому або про протез «з квіточками».
Діти повинні залишатися дітьми… Українські ж діти ураз стали дорослими.
Ще й рятівними кругами для своїх батьків і родин.
Вони вже ніколи, на жаль, не зможуть забути це зло в чистому виді
і не дадуть забути іншим. Цей світ судити будуть діти.
«Неодмінно балуйте дітей, невідомо, які випробування їм приготувало життя.»
— Антуан де Сент-Екзюпері
Автор: Olga Ruda, журналіст, Україна-США