Поговоріть зі мною по-вкраїнськи,
Я так давно живу на чужині.
А погляд ваш неначе материнський
І щось у серці стиснулось мені.

Ну, як там вдома? Чи цвіте калина?
Чи пахнуть чебреці і спориші?
Мене забула, мабуть, Україна,
Яка живе, живе в моїй душі.

Коли птахи летять у піднебессі
В краї, де Україна і весна,
До них я посилаю своє серце,
Рятунку від журби мені нема.

Чому в житті, чому в житті так вийшло...
Ридає ностальгія в чужині...
Є дім і сад, і зацвітають вишні...
Але додому хочеться мені.
Слова: Зоя Кучерява
Музика: Мар'ян Гаденко.

ФОТО